ДЕНЬ ДРУГИЙ. ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ, ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ, ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ

«Будь на позитиві!» – часто чуємо такий заклик від оточення. Чи легко завжди відповідати йому та й чи потрібно? Давайте спочатку розберемося з поняттями, які можуть здатися тотожними на перший погляд.

Почнемо з невеликого екскурсу в історію.

А якщо ще не готові до цього, то перечитайте статтю, з якою я майже в усьому погоджуюсь, єдине, що свого психотерапевта обирайте ретельно:  

Будь на позитиві, або Як непомітно скотитися в депресію

І все-таки ж історія. 

ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ (від лат. positum – фактичний, даний, той, який є насправді) заснована в 1968році німцем іранського походження, професором Носсратом Пезешкіаном, визнана як самостійний метод сучасної наукової психотерапії Європейською Асоціацією Психотерапії (1996) і Всесвітньою Радою Психотерапії (2008). Н.Пезешкіан удостоєний Головною Медичною Премією Німеччини Річард-Мартін-Прайс в галузі гарантії якості, був номінований на Нобелівську премію в медицині та фізіології (2009). Всесвітня асоціація позитивної психотерапії (WAPP) координує роботу Центрів, Інститутів та Асоціацій позитивної психотерапії в більше, ніж 20-ти країнах світу.

ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від фр. positir, лат. positivus – позитивний) виникла в США в кінці 1990-х, головним чином, за ініціативи американського психолога Мартіна Селігмана, якого обрали в 1997 році президентом американської психологічної асоціації, і його колег Дж.Вейланта, Е.Динера, М.Чиксентмихалі та ін. Перша робоча зустріч з позитивної психології була проведена в м.Акумаль (Мексика) в січні 1999 р.

Концепції ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ з’являються в Україні та ряді країн пострадянського простору в 90-х рр. Це езотерично-філософські теорії, які представлені роботами Мірзакарима Норбекова, Наталії Правдиної, Валерія Синельникова, Олександра Свіяша, Георгія Ситіна, Луїзи Хей та ін. Не зважаючи на те, що ідеї несуть псевдонауковий характер, вони заполонили інтернет-простір. ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – мислення тільки про позитивне; система поглядів на світ, які полягають у таких концепціях:

v    Світ справедливий і винуватих немає.

v    У світі всього вдосталь.

v    Любов до себе є основа життя.

v    Людина сама відповідає за все, що з нею відбувається.

v    Усе, що відбувається з людиною, лише віддзеркалює ті думки, які є в його голові, і сама людина є те, що є його думками.

v    Кожна людина за свою природою чарівник і через свою підсвідомість отримує досвід до створення себе і своєї долі

Подумайте над цими твердженнями. Які з них вам підходять? Що ці твердження можуть принести у ваше життя? На противагу цим постулатам згадалася цитата, яку поширила практичний психолог Яна Бабкова: «Думати погані думки – навіть забавно, особливо якщо робити хороші справи, не зважаючи на ці думки» (Ненсі Мак-Вільямс).

Спільним ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ з ПОЗИТИВНОЮ ПСИХОТЕРАПІЄЮ є лише зміна установок клієнта: із стереотипів мислення (езотерично-філософське направлення), базових концепцій клієнта (позитивна психотерапія Н.Пезешкіана). Одна із цілей ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ полягає у виявленні базових концепцій людини до свого тіла, діяльності, соціальним контактам, майбутньому (балансна модель) і розширення цих концепцій, представлення людині більшої свободи вибору. І це зовсім не означає забути «все погане», а навпаки, використовувати кризу, конфлікт як ресурс.

На відміну від ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ, ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ ТА ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ визнані сучасними науковими підходами. Крім історії заснування й походження назви, ці два підходи різнить те, що ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ вивчає винятково позитивні речі:

v Суб'єктивне відчуття щастя.

v Вищі індивідуально-психологічні людські якості (мудрість, любов, духовність і т.д.).

v Позитивні соціальні інститути.

ПОЗИТИВНУ ПСИХОТЕРАПІЮ й ПОЗИТИВНУ ПСИХОЛОГІЮ об’єднує зміна парадигми традиційної психології та психотерапії – перехід від концепції хвороби до концепції здоров'я. Важливим об’єктом дослідження в обох напрямках є потенціал людини: базові й актуальні здатності (Н. Пезешкіан), сильні якості особистості (М.Селігман). 
Джерело: Москаленко Л. Позитивная психология и позитивная психотерапия: отличия и общие черты. Научно-практический журнал "Позитиум Украина".- Спецвыпуск. № 4, 2011. - С. 55 - 62.      

Детальніше про метод ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ви можете прочитати на сайті http://positum.org.ua/pozitivna-psixoterapiya-pro-metod/

А бути на «позитиві» чи на іншій хвилі – це ваш вибір. Кожна думка, кожна ваша емоція, кожна ваша реакція на світ НЕ МОЖЕ бути правильною чи неправильною. Вона є вашою, бо ви – особливі.

І в дусі позитивної психотерапії використаю поезію В.Симоненка.

#позитив #Н.Пезешкіан

ДЕНЬ ПЕРШИЙ. ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ВПРАВИ

ТЕОРІЯ
З німецької гештальт (Gestalt) - фігура, образ, цілісність, кшталт. Фредерік Перлз почав займатися гештальт-терапією близько 1942 року.
Теоретичні основи методу були закладені в 1951 році (завдяки Лорі Перлз, Полу Гудмену) на базі психоаналітичних, феноменологічних, екзистенційних течій в психології.
В цілому гештальт-терапія базується на таких положеннях:
🌿 Людина – цілісна соціобіологічна істота.
🌿 Людина і оточуюче середовище - це єдиний гештальт, який називають полем «організм – навколишнє середовище».
🌿 Поведінка людини підпорядковується принципу формування і руйнування гештальтів. Здоровий організм функціонує на основі саморегуляції. Насущна потреба виникає і починає займати домінуючу увагу організму – фігура проявляється із фону. Зближення з об’єктом і адекватна взаємодія приводить до задоволення потреби – гештальт завершується і руйнується.
🌿 Контакт – базове поняття гештальт-терапії. Усі основні потреби можна задовольнити тільки в контакті з оточуючим світом. Місце, де організм зустрічається з навколишнім світом, в гештальт-терапії називають кордоном контакту. Те, наскільки людина ефективно може задовольняти свої потреби, залежить від того, наскільки гнучко вона може регулювати свої контактні кордони.
🌿 Усвідомлення – усвідомлення того, що відбувається всередині організму та в його оточуючому середовищі. Основна ціль практики гештальт-терапії – розширення усвідомлення. Терапія не ставить собі за мету зміну поведінки людини, а поведінка змінюється по мірі розвитку усвідомлення.
🌿 Тут і зараз – принцип, який означає, що актуальне для організму завжди відбувається в даний момент.
🌿 Відповідальність – здатність відповідати за те, що відбувається, і вибирати свої реакції.
Джерело: http://psyhologist.com.ua/arti…/shcho-take-geshtalt-terapiya
І відео, у якому просто та доступно пояснюється, що таке гештальт-терапія:

ВПРАВИ
🍀ГЕШТАЛЬТ-ВПРАВИ🍀

Гештальт-терапія являє собою загальні терапевтичні принципи, що сприяють допомогти «самому собі» навчитися розбиратися в таємничих лабіринтах своєї душі і розпізнавати джерела причин внутрішнього протиріччя. Вправи, які я буду постити, націлені: на одночасне усвідомлення самого себе і буття іншого. Виконуючи вправи, намагайтеся аналізувати, що ви робите, для чого і як ви це робите. Основне завдання цих вправ – виробити вміння знаходити власні оцінки.

🌸Вправа №1 «Присутність»🌸

Мета: фокусування на відчутті присутності. Закрийте очі Сконцентруйтеся на тілесних відчуттях. При необхідності проведіть корекцію пози. Будьте природними. Відкрийте очі, розслабте їх, залишаючись застиглими тілом і думками. Дозвольте тілу розслабитися. Сконцентруйтеся на почутті «існування» (відчуйте «Я тут»). Після концентрації протягом деякого часу на відчутті «Я», розслабившись при цьому і з "замовкнувшим" розумом, внесіть своє дихання в усвідомлення і переведіть увагу з «Я» до «тут», і подумки повторюйте «Я — тут» одночасно з вдихом, паузою, видихом.

🌸Вправа №2 "Три зони усвідомлення"🌸
Мета: аналіз своїх почуттів "тут і зараз".

Продовжіть поступово три наступні речення.
1. Я бачу ... (перелічіть, що Ви бачите перед собою).
2. Я чую... (прислухайтеся до звуків, які чуєте).
3. Я відчуваю... (опишіть свої емоції).
Мені особисто дуже сподобалася ця проста, але дієва вправа.Почерпнула я її з прямого ефіру психотерапевта Надії Чернової “Депресія як невикористаний ресурс”, якщо комусь цікаво, зайдіть за посиланням https://www.facebook.com/higiphigip/videos/1112056435814523/
Часто головна наша проблема полягає в тому, що ми щоразу відмотуємо наше минуле, або малюємо майбутнє, і забуваємось насолодитися теперішнім.

🌸Вправа №3 "Відчуття «Ти»"🌸
Мета вправи: зуміти пережити стан присутність «в іншій людині», тобто зуміти відчути стан «Ти» замість стану «Его». Вправа виконується в парі. Розташуйтеся обличчям один до одного Закрийте очі, прийміть максимально зручні пози. Дочекайтеся стану повного спокою. Відкрийте очі. Почніть вести мовчазний діалог з партнером. Забудьте про себе, зосередьтеся на людині, яка на вас дивиться.

#гештальт-терапія #емоційнийінтелект

ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ

ВІРТУАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ

23 квітня ми відзначаємо Всеукраїнський день психолога, тому традиційно в кінці квітня проходить тиждень психології в нашому закладі. Щоправда, цього року, у зв'язку з каратином, він буде проходити в режимі онлайн з 22.04 до 27.04. Ми, психологічна служба коледжу - Базарна Олена та Алиса Шабала - пропонуємо вам провести ці п'ять днів, (1) розширивши свої знання з психології (адже будемо постити інформацію про популярні направлення й методи психології), а (2) головне: залишатися в ресурсі в ці неспокійні дні, виконуючи прості й корисні вправи.

ПЛАН ТИЖНЯ

1. Відкриття тижня. День гештальт-терапії.
2. День позитивної психотерапії.
3. День арт-терапії.
4. День бібліотерапії.
5. Закриття тижня. День кольоротерапії.

«Я не хочу повертатися на навчання!»

В умовах карантину, тривалої ізоляції від своїх одногрупників більшість сумує за ними. Але в цій статті я хочу звернутися до меншості: до тих студентів, у яких не склалися стосунки зі своїми одногрупниками. Не склалися на стільки, що повернення до щоденних зустрічей з ними видається справжньою мукою. І все через булінг (цькування).  

Чому так відбувається?

Головна причина – низька самооцінка.

Жертва булінгу, яка низько оцінює себе і свої можливості, бачить у кожній реакції оточуючих натяк на її «мінуси». Хоча насправді, ці «мінуси» можна використовувати як «плюси». Дивись вправу курсивом.

Агресор намагається підвищити свою оцінку за рахунок знущань над слабшими за себе. Замість того, щоб теж звернути увагу на свої реально круті переваги. І головне, якщо вчасно помітити ці свої переваги, та цивілізовано використати, то їх побачать інші. Наприклад, хлопець є фізично сильним, і демонструє це він, виконуючи нормативи на фізкультурі або відвідуючи спортивну секцію. А не тоді, зрозуміло, коли лупцює на перерві слабшого.

Спостерігачі теж невпевнені в своїх силах. Їм стає «байдуже», адже думають, що не можуть зупинити ситуацію булінгу, бояться опинитися на місці жертви. Але можна хоча б спробувати, тим паче, що група спостерігачів завжди є більшою. Можливо, серед них будуть ті, хто вас підтримає. Краще жалкувати над тим, що спробували, аніж картати себе за безсилля.

Пропоную таку вправу. Нам знадобляться два аркуші. Ділимо їх вертикально навпіл. У першій половині першого аркуша пишемо список своїх особистих якостей чи властивостей характеру, які вам не подобаються і від яких ви хотіли б позбутися. У першій половині другого аркуша, відповідно, список своїх сильних сторін і якостей, які ви, навпаки, хотіли б набути.

Написали? Дуже добре. А тепер завдання підступне: навпроти кожної шкідливої якості придумайте і опишіть ситуацію, де ця якість могла б бути корисна.

А відносно до кожного якості другого списку придумайте ситуацію (або згадайте реальну), де це якість була б шкідлива. Спробуйте, дуже цікава вправа.

Як бачите, усе – відносно!

Не зважаючи на те, що людина – істота соціальна (ми хочемо мати однодумців і друзів), але кожен з нас – індивідуальність зі своїми неповторними особливостями. І перше, що нам варто зробити – це прийняти й полюбити себе. І зараз зовсім не закликаю одягти корону й нікого не бачити навколо J, а навпаки, адекватно оцінивши себе, бути відкритим до спілкування з іншими. А карантин – чудова нагода більше себе вивчити, використайте його з користю!

Любіть себе і людей навколо, навіть після виходу з карантину! J

І бонус: ловіть старенький мультфільм в тему)))

#стопБулінг, #карантин, #самооцінка

Що робити під час карантину?

1. Зберігайте спокій)))

COVID-19, напевно, не такий небезпечний для організму людини, як паніка ним спричинена. Невипадково в англійському слензі з'явилося нове слово covidiot. Уявіть, коли біжить натовп наляканих людей, які почули про пожежу в приміщенні: чомусь усі пам’ятають лише про одні двері, зникає традиційна ґречність, легко можуть навіть затоптати людину, аби швидше дістатися виходу. Щось приблизно таке ми зараз переживаємо. Але тікати нікуди, з усіх усюд тільки й чути про коронавірус. Обирайте лише перевірені джерела інформації і звертайтеся до них не частіше, ніж тричі на день. Це нормально, що ви можете відчути страх, паніку чи тугу за спілкуванням. Дозволяйте собі це, обговорюйте свої почуття з оточуючими,  побільше релаксуйте. Не бійтеся звертатися до психологів, тим більше, що вони можуть надавати свої послуги онлайн. Мийте руки і зберігайте спокій!

2.  Займіться самоосвітою

Дозволю собі зразу два розуміння цього слова. Перший – процес самостійного вивчення певного матеріалу, опанування навичками тощо. А другий – процес самовивчення.

А. Вивчення світу.

Коли ми відвідуємо навчальні заклади, то отримуємо безцінний соціальний досвід: дізнаємося про різні погляди на одне явище, заводимо друзів. Але в процесі самоосвіти ми можемо вивчити те, на що постійно не вистачало часу під час групових занять. Слушно згадати вислів видатного бібліографа,письменника і популяризатора науки М.О. Рубакіна: «Будь-яка справжня освіта здобувається тільки шляхом самоосвіти».

Спочатку це може видатись непростим, але один раз почавши, ви вже не зупинитесь ніколи. Тим більше все, що вам потрібно – це доступ до інтернету. Цікава стаття щодо порад і джерел самоосвіти.

Б.Вивчення себе.

У повсякденному житті ми часто робимо те, що ПОТРІБНО, і забуваємо зробити те, що ХОЧЕТЬСЯ. Під час карантину, думаю, уже всі виспались, наїлись, нагортались стрічок соцмереж. Що ж, це теж потрібно, хоча без останнього пункту можна обійтися. Але рухаємось далі. Прислухайтеся до себе. Напевно, вам захочеться зробити те, що давно відкладали. Зробіть це нарешті! Хобі, прибирання в домі, ведення свого блогу чи, можливо, написання вірша.

3.Читайте книги

Знаю, це теж можна віднести до попереднього пункту! Але читання книжок є корисним не лише в плані саморозвитку, а й є корисним для здоров’я. З цікавою книгою ми відпочиваємо і забуваємо про всі турботи або дивимося вже під іншим, оптимістичним кутом зору. 6 хвилин читання знижує рівень стресу на 60%, уповільнює серцебиття та знімає м’язове напруження. Ще більше про користь книг та ще й  іноземною мовою читайте тут.

4. Свіже повітря

Під час карантину варто обмежити перебування в людних місцях, але прогулянки на свіжому повітрі ще нікому не зашкодили. Тим більше, що вірус не розпилюється в повітрі, а живе лише в організмі людини. Тут пощастило жителям невеликих сіл, містечок та околиць міст, адже навіть у парках великих міст часто буває дуже людно. Тож сідаємо в своє авто, а краще – на велосипед і подалі від «благ» цивілізації! Сонце й свіже повітря найкраще загартовує нас, зміцнює імунітет і ніякі віруси будуть нестрашні.

5. Фізична активність

Ранкова зарядка та фізичні вправи під час перерв роботи перед моніторами ґаджетів повинно стати першим життєвим правилом сучасної людини. Не забуваємо вислів Й.В. Ґете «Рух – це життя». Додам лише, що рух – це ще  й здоров'я.

ГАРНОГО НАСТРОЮ та МІЦНОГО ЗДОРОВ'Я! 

  #карантин, #самозбереження