ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ. БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

 

ОНОВЛЕННЯ ЖИТТЯ З «ТАЄМНИМ САДОМ» Ф.Г.БЕРНЕТ

Ю.М.Дрешер визначає бібліотерапію як «науку, націлену на формування в людини навичок і здібностей протистояти неординарним ситуаціям (хворобам, стресам, депресіям тощо), укріплювати силу волі, підвищувати інтелектуальний і освітній рівень на основі синтезування ситуації читання».

Бібліотерапія застосовується як до дорослих, так до дітей – здорових фізично, але з травмою душі, або людей, які мають аномалії в розвитку, вади зору, слуху тощо. Бібліотерапію можна також використовувати при захворюванні на ДЦП, але при гострих психічних та психосоматичних станах такі методики заборонені, адже в цьому випадку всі зовнішні подразники можуть спричинити загострення захворювання. Отже, потрібно дотримуватись трьох основних принципів бібліотерапії: допоможи, не зашкодь, розвивай.

Література – джерело морального та естетичного виховання, кожний її вид може виконувати свої специфічні функції. Так, наприклад, класична література, забезпечуючи різноманітні варіанти впливу, має важливе значення для практичного застосування; гумористична та сатирична література сприяє знаходженню смішних сторін в будь-яких явищах, навіть неприємних, що допомагає більш об’єктивно їх сприйняти, а для розвитку психічної стійкості широко застосовуються збірники афоризмів.

Продемонструємо застосування бібліотерапії за книгою  «Таємний сад» Ф.Г.Бернет.  Даний твір рекомендований посібником «Острів безпеки у світі небезпек» (упорядники Л.А.Лугова, Ю.В.Стадницька.

Історія про пригоди дітей у таємному саду – це справжня школа любові. До­помігши покинутому садові повернутися до життя, маленька дівчинка Мері Ленокс відкриває у собі цікавість і співчуття до людей, якого, здавалося, геть була позбавлена. А відкривши своє серце світові, дівчинка здобуває здатність його перетворювати. Роман допомагає боротися з іпохондрією, адже м’яко натякає на те, що більшість хвороб ми собі вигадуємо. Книга рекомендується в першу чергу середньому шкільному віку, але в цілях зняття стресового стану можна рекомендувати й старшим дітям, і дорослим.

Обговорення даної книги слушно проводити під час або після відвідин парку, саду чи в зимовий період – квіткової оранжереї в приміщенні, застосувавши пізнавально-поведінковий метод, який сприятиме освітнім потребам людей, формуванню уміння зняття стресу, вирішенню проблем, вихованню упевненості в собі. 

Бібліотерапевтичний метод ідентифікації (метод ототожнення за Ю.М.Дрешер) полягає у вивченні власних особливостей, стимуляції самопізнання і допомоги в знаходженні шляхів своїх проблем, врахувавши аналогічні ситуації, заснований на пізнанні себе в герої твору на прикладі повісті «Таємний сад» можна розкрити наступним чином. Це може бути історія головної героїні Мері, яка втратила батьків, а до того не знала їхньої любові. Або Арчибальда Кревена, який втратив дружину і від горя був сам не свій, занедбав власного сина. Можливо, читач буде ідентифікувати себе з хворим сином містера Кревена – Коліном, який не міг ходити. Усіх їх врятував таємний сад, а точніше праця на свіжому повітрі та казкова природа. «Тільки там розквітнуть пишно троянди, мій хлопчику, де ти просапав усі бур’яни», – говорить старий садівник. Доречно згадати поезію М.Рильського «Троянди й виноград», що підсиль виховний ефект, особливо рядки: Із поля дівчина утомлена прийшла/ І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,/ За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла,/ Де кучерявляться кущі любистку й м'яти.

Інтерактивний метод полягає в організації бібліотерапевтом реакції на прочитану книгу. Процес корекції та розвитку особистості відбувається більшою мірою під час підготовленого діалогу, обговоренні прочитаної книги. Обговорення книги обов’язково включатиме відгук на життєстверджуючі рядки з книги: «Добрі  думки подібні до світла, а лихі можуть убити або безповоротно згубити життя, якщо людина вчасно їх не позбудеться». Реакція на прочитану книгу може виражатися в творчості. Учасникам бібліотерапії можна запропонувати створити ілюстрації: це природа дикого вересовища, біля якого знаходиться маєток містера Кревена; це сад, який весною оживає різнобарв’ям; це діти разом з хлопчиком Діконом, який може спілкуватися з тваринами та птахами. При цьому необов’язково, звісно, мати талант до малювання, головне – передати враження від прочитаної книги.

 Терапія творчістю є одним з ефективних методів, що покращує стан клієнта, підвищує рівень розвитку особистості, вивільнює сховані резерви людини в плані суспільної, моральної діяльності, і полягає в тому, щоб клієнт  через творчість зміг сформувати нове ставлення до себе і оточуючих.

Отже, повість «Таємний сад» Ф.Г.Бернет можна успішно застосовувати в руслі бібліотерапії в роботі соціального педагога з метою розвитку позитивного сприйняття світу, адже персонажі повісті, працюючи в саду, змогли дійсно змінити своє життя на краще.

Матеріали опубліковані в  статті:

     «Молодший медичний спеціаліст – 2020: стан в умовах сьогодення та перспективи у майбутньому»: Збірник матеріалів Х-ої Всеукраїнської науковометодичної інтернет-конференції. – Суми: Сумський фаховий медичний коледж – комунальний заклад Сумської обласної ради, 2020. – 394с.

http://medcol.sumy.ua/937-h-vseukrayinska-nternet-konferencya.html

Можна читати книгу, звичайно, і самостійно, отримавши задоволення та море позитивних емоцій. Якщо не переконала, перегляньте відео: