Про мене

Найголовнішим мірилом у житті вона вважала цікавість (…), охоту пізнання.
Т.Прохасько «Так, але…»
Привіт! Звати мене Олена, я – соціальний педагог. Хочу поділитися з вами своєю історією. Працюю соціальним педагогом в Конотопському фаховому медичному коледжі з листопаду 2017 року, але почати варто з іншого. 
У 2013 році закінчила СумДПУ ім. А.С. Макаренка за зовсім іншим фахом: «українська мова та література, зарубіжна література та англійська мова». За півроку до закінчення магістратури почала викладати в школі англійську мову. Потім – зарубіжну літературу й образотворче мистецтво, навіть вела гурток «Умілі руки». Якраз на цьому гуртку, слухаючи одного разу розповіді учениць (усе життя буду згадувати їх із теплотою в серці) подумала: «Хочу займати таку посаду, щоб допомагати учням, слухати їх, підтримувати». Ну як тут не згадати слова Голдена Колфілда з роману «Ловець у житі» Дж. Д. Селінджера: «Принаймні я собі уявляв, як табунець малечі грається серед поля – кругом жито й жито, куди не глянь. Тисячі дітлахів, і довкола – жодної людини, тобто жодної дорослої людини. Крім мене, звичайно. А я стою на краю страшнючої прірви. Нібито я повинен ловити малюків, якщо вони підбіжать дуже близько до прірви. Бо вони граються, гасають і не дивляться, куди біжать. А я повинен звідкись вискакувати й ловити їх, щоб не зірвались у прірву. Оце й усе, що я маю цілий день робити. Стерегти дітей над прірвою в житі. Дурниці, звичайно, але це – єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Дурниці звичайно». Звичайно, що дурниці))) Адже переконана, що діти з їхньою безпосередністю, правдолюбством і віддачі своїм почуттям і емоціям, є по-справжньому мудрими, а дорослі з часом це чомусь втрачають і вже не з таким запалом радіють життю. Тому я чомусь бачила себе таким посередником, адже люблю слухати людей різного віку і, звичайно ж, говорити з ними.
Обережно зі своїми бажаннями! Адже вони здійснюються. Жарти-жартами, але я справді тепер займаю посаду, яку колись дуже сильно захотіла. 2020 року здобула у тому ж універі диплом магістра за спеціальністю «соціальна робота».

Але, звичайно, на цьому лише почалася моя самоосвіта протягом життя. А цей блог веду, щоб ділитися всім, що знаю. Маю надію, що він буде корисним здобувачам освіти, їхнім батькам і педагогам. Буду рада всім коментарям моїх дописів. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Токсична позитивність

  Токсична позитивність – це віра в те, що незалежно від того, якою жахливою чи важкою є ситуація, люди повинні зберігати позитивне налаштув...