Токсична позитивність

 Токсична позитивність – це віра в те, що незалежно від того, якою жахливою чи важкою є ситуація, люди повинні зберігати позитивне налаштування. Такий підхід у житті передбачає «тільки хороші вібрації». І хоча в оптимізму й позитивного мислення є свої переваги, проте токсична позитивність, відхиляючи неприємні емоції, замість цього створює бадьорий, але фальшивий позитивний фасад. Усі знають, що позитивний погляд на життя корисний для психологічного благополуччя. Проблема в тому, що життя не завжди позитивне. Усі ми зіштовхуємося з болючими емоціями й переживаннями. Ці емоції, хоча вони й неприємні, – важливі, і їх потрібно відчути й розібратися в них самих максимально чесно.

Токсична позитивність доводе позитивне мислення до крайності, занадто широко узагальнюючи. Таке ставлення не просто підкреслює важливість оптимізму, воно зводить до мінімуму й заперечує будь-які ознаки емоцій людини, які не є винятково щасливими або позитивними.

Форми токсичної позитивності

Токсична позитивність може проявлятися в різноманітних формах. Ось деякі приклади, з якими ви могли зіштовхнутися в житті:

ü  Коли стається щось погане, наприклад, втрата роботи, люди говорять вам «зберігати позитивне налаштування» або «дивитися з гарного боку». Хоча такі коментарі часто висказуються тільки для співчуття, вони також можуть бути способом гасити все, що ви хотіли сказати про свої переживання.

ü         
Після того, як ви пережили якусь втрату, люди говорять вам, що «все відбувається з певної причини». Хоча людям часто здається, що подібними заявами вони заспокоюють, це також спосіб уникнути чужого болю. Коли ви виражаєте розчарування або смуток, хтось говорить вам, що «щастя – це вибір». За цією логікою, якщо ви відчуваєте негативні емоції, отже, ви самі винні в тому, що не «вибрали» щастя.

Такі заяви часто роблять з добрими намірами – люди часто не знають, що ще сказати, і не вміють проявляти співчуття. Тим не менше, важливо розуміти, що ці реакції можуть бути шкідливими.

У кращому випадку, такі заяви виглядають банальностями, які звільняють від необхідності мати справу з почуттями інших людей. У гіршому – ці коментарі спричинюють почуття сорому і звинуваченню людей, які зіштовхнулися з важкими ситуаціями. Токсична позитивність позбавляє людей справжньої підтримки, яка їм так необхідна.

Чому це шкідливо?

Токсична позитивність може нанести справжню шкоду людям, які переживають складні часи. Замість того, щоб мати можливість поділитися справжніми емоціями і отримати безумовну підтримку, люди виявляють, що їх почуття відкидаються, ігноруються або повністю знецінюються.

Сором. Коли хтось страждає, йому важливо знати, що його емоції обґрунтовані, що він може знайти допомогу і любов у своїй сім'ї або в друзів. Токсична позитивність має на увазі, що емоції, які люди відчувають, – недопустимі.

Вина. Якщо ви не можете відчувати себе позитивно, навіть перед обличчям трагедії, отже, ви робите щось неправильно.

Уникнення справжніх емоцій. Токсична позитивність діє як механізм уникнення. Коли інші люди ведуть себе таким чином, це дозволяє їм уникати емоційних ситуацій, які можуть викликати у них дискомфорт. Але інколи ми звертаємо ці ж ідеї на себе, засвоюючи таку модель. Коли ми відчуваємо негативні емоції, ми їх одразу відкидаємо й заперечуємо.

Стримування розвитку. Токсична позитивність дозволяє нам уникати потенційно корисних відчуттів, але також позбавляє здатності витримувати складні відчуття, які в кінцевому результаті можуть призвести до особистого розвитку й більш глибокому розумінню.

Мантра «тільки позитивні вібрації» може особливо роздратовувати під час сильних особистих потрясінь. Коли люди намагаються справитися з такими ситуаціями, як фінансові проблеми, втрата роботи, хвороба або втрата близької людини, а їм говорять, що потрібно на все дивитися позитивно, це може бути дуже жорстоко.

Можна залишатися оптимістом перед обличчям труднощів. Але люди, які переживають травму, зовсім не чекають почути пораду, щоб вони були на позитиві і не хочуть відчувати осуд за те, що вони не зберігають сонячний погляд на світ.

Ознаки

Токсична позитивність часто буває непомітною, але є ознаки, за якими можна розпізнати цей тип поведінки. Ось деякі з них:

-         відмахнутися від проблем, а не визнавати їх;

-         відчувати вину через смуток, злість або розчарування;

-         приховувати свої істинні почуття за позитивними цитатами, які здаються більш соціально прийнятними;

-         приховувати або маскувати те, що дійсно відчуваєте;

-         знецінювати почуття інших людей, тому що вони приносять дискомфорт;

-         соромити інших людей за відсутність позитивного ставлення;

-         намагатися проявляти стійкість і «уникати» болючих емоцій.

Як уникнути токсичної позитивності

Якщо ви зіштовхнулися з токсичною позитивністю інших людей або помітили таку поведінку в себе, ви можете напрацювати більш здоровий і сприятливий підхід. Ось деякі дії, які допоможуть це зробити:

Керуйте своїми негативними емоціями, але не заперечуйте їх. Негативні емоції, якщо їх не контролювати, можуть викликати стрес, але також вони можуть надати важливу інформацію, яка може призвести до сприятливих змін у вашому житті.

Будьте реалістичні в тому, що ви повинні відчувати. Коли ви зіштовхуєтесь зі стресовою ситуацією, відчувати стрес, неспокій чи страх – це нормально. Не вимагайте від себе занадто багато. Зосередьтеся на піклуванні про себе й пошуків виходу із ситуації, що склалася.

Це нормально – відчувати різні емоції одночасно. Якщо ви зіштовхнулися з проблемою, ви можете нервувати щодо майбутнього, а також надіятися, що у вас все вийде. Ваші емоції так само складні, як і сама ситуація. Уважно слухайте інших і підтримуйте їх. Коли хтось виражає складні емоції, не затикайте їх токсичними банальностями. Замість того дайте людям зрозуміти, що почуття нормальні і що ви готові їх вислухати.

Звертайте увагу на те, як ви себе відчуваєте. «Позитивні» акаунти в соцмережах можуть інколи слугувати джерелом натхнення, але звертайте увагу на те, що ви відчуваєте після перегляду даного контенту. Якщо у вас залишилось відчуття вини чи сорому після перегляду «надихаючих» дописів, це може бути зв’язано з токсичною позитивністю. У такому випадку, можливо, варто обмежити використання соцмереж.

Токсична позитивність часто буває непомітною, але всі ми тією чи іншою мірою зазнаємо цьому типу мислення. Проте, навчившись розпізнавати таке мислення, ви зможете від нього звільнитися і підтримувати інших більш щиро (або отримати підтримку) в складну хвилину.

Автор – Кендра Черрі, переклад статті, розміщеної в Гештальт Клубі.

ДЕНЬ ДРУГИЙ. ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ, ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ, ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ

«Будь на позитиві!» – часто чуємо такий заклик від оточення. Чи легко завжди відповідати йому та й чи потрібно? Давайте спочатку розберемося з поняттями, які можуть здатися тотожними на перший погляд.

Почнемо з невеликого екскурсу в історію.

А якщо ще не готові до цього, то перечитайте статтю, з якою я майже в усьому погоджуюсь, єдине, що свого психотерапевта обирайте ретельно:  

Будь на позитиві, або Як непомітно скотитися в депресію

І все-таки ж історія. 

ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ (від лат. positum – фактичний, даний, той, який є насправді) заснована в 1968році німцем іранського походження, професором Носсратом Пезешкіаном, визнана як самостійний метод сучасної наукової психотерапії Європейською Асоціацією Психотерапії (1996) і Всесвітньою Радою Психотерапії (2008). Н.Пезешкіан удостоєний Головною Медичною Премією Німеччини Річард-Мартін-Прайс в галузі гарантії якості, був номінований на Нобелівську премію в медицині та фізіології (2009). Всесвітня асоціація позитивної психотерапії (WAPP) координує роботу Центрів, Інститутів та Асоціацій позитивної психотерапії в більше, ніж 20-ти країнах світу.

ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від фр. positir, лат. positivus – позитивний) виникла в США в кінці 1990-х, головним чином, за ініціативи американського психолога Мартіна Селігмана, якого обрали в 1997 році президентом американської психологічної асоціації, і його колег Дж.Вейланта, Е.Динера, М.Чиксентмихалі та ін. Перша робоча зустріч з позитивної психології була проведена в м.Акумаль (Мексика) в січні 1999 р.

Концепції ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ з’являються в Україні та ряді країн пострадянського простору в 90-х рр. Це езотерично-філософські теорії, які представлені роботами Мірзакарима Норбекова, Наталії Правдиної, Валерія Синельникова, Олександра Свіяша, Георгія Ситіна, Луїзи Хей та ін. Не зважаючи на те, що ідеї несуть псевдонауковий характер, вони заполонили інтернет-простір. ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – мислення тільки про позитивне; система поглядів на світ, які полягають у таких концепціях:

v    Світ справедливий і винуватих немає.

v    У світі всього вдосталь.

v    Любов до себе є основа життя.

v    Людина сама відповідає за все, що з нею відбувається.

v    Усе, що відбувається з людиною, лише віддзеркалює ті думки, які є в його голові, і сама людина є те, що є його думками.

v    Кожна людина за свою природою чарівник і через свою підсвідомість отримує досвід до створення себе і своєї долі

Подумайте над цими твердженнями. Які з них вам підходять? Що ці твердження можуть принести у ваше життя? На противагу цим постулатам згадалася цитата, яку поширила практичний психолог Яна Бабкова: «Думати погані думки – навіть забавно, особливо якщо робити хороші справи, не зважаючи на ці думки» (Ненсі Мак-Вільямс).

Спільним ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ з ПОЗИТИВНОЮ ПСИХОТЕРАПІЄЮ є лише зміна установок клієнта: із стереотипів мислення (езотерично-філософське направлення), базових концепцій клієнта (позитивна психотерапія Н.Пезешкіана). Одна із цілей ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ полягає у виявленні базових концепцій людини до свого тіла, діяльності, соціальним контактам, майбутньому (балансна модель) і розширення цих концепцій, представлення людині більшої свободи вибору. І це зовсім не означає забути «все погане», а навпаки, використовувати кризу, конфлікт як ресурс.

На відміну від ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ, ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ ТА ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ визнані сучасними науковими підходами. Крім історії заснування й походження назви, ці два підходи різнить те, що ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ вивчає винятково позитивні речі:

v Суб'єктивне відчуття щастя.

v Вищі індивідуально-психологічні людські якості (мудрість, любов, духовність і т.д.).

v Позитивні соціальні інститути.

ПОЗИТИВНУ ПСИХОТЕРАПІЮ й ПОЗИТИВНУ ПСИХОЛОГІЮ об’єднує зміна парадигми традиційної психології та психотерапії – перехід від концепції хвороби до концепції здоров'я. Важливим об’єктом дослідження в обох напрямках є потенціал людини: базові й актуальні здатності (Н. Пезешкіан), сильні якості особистості (М.Селігман). 
Джерело: Москаленко Л. Позитивная психология и позитивная психотерапия: отличия и общие черты. Научно-практический журнал "Позитиум Украина".- Спецвыпуск. № 4, 2011. - С. 55 - 62.      

Детальніше про метод ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ви можете прочитати на сайті http://positum.org.ua/pozitivna-psixoterapiya-pro-metod/

А бути на «позитиві» чи на іншій хвилі – це ваш вибір. Кожна думка, кожна ваша емоція, кожна ваша реакція на світ НЕ МОЖЕ бути правильною чи неправильною. Вона є вашою, бо ви – особливі.

І в дусі позитивної психотерапії використаю поезію В.Симоненка.

#позитив #Н.Пезешкіан