Токсична позитивність

 Токсична позитивність – це віра в те, що незалежно від того, якою жахливою чи важкою є ситуація, люди повинні зберігати позитивне налаштування. Такий підхід у житті передбачає «тільки хороші вібрації». І хоча в оптимізму й позитивного мислення є свої переваги, проте токсична позитивність, відхиляючи неприємні емоції, замість цього створює бадьорий, але фальшивий позитивний фасад. Усі знають, що позитивний погляд на життя корисний для психологічного благополуччя. Проблема в тому, що життя не завжди позитивне. Усі ми зіштовхуємося з болючими емоціями й переживаннями. Ці емоції, хоча вони й неприємні, – важливі, і їх потрібно відчути й розібратися в них самих максимально чесно.

Токсична позитивність доводе позитивне мислення до крайності, занадто широко узагальнюючи. Таке ставлення не просто підкреслює важливість оптимізму, воно зводить до мінімуму й заперечує будь-які ознаки емоцій людини, які не є винятково щасливими або позитивними.

Форми токсичної позитивності

Токсична позитивність може проявлятися в різноманітних формах. Ось деякі приклади, з якими ви могли зіштовхнутися в житті:

ü  Коли стається щось погане, наприклад, втрата роботи, люди говорять вам «зберігати позитивне налаштування» або «дивитися з гарного боку». Хоча такі коментарі часто висказуються тільки для співчуття, вони також можуть бути способом гасити все, що ви хотіли сказати про свої переживання.

ü         
Після того, як ви пережили якусь втрату, люди говорять вам, що «все відбувається з певної причини». Хоча людям часто здається, що подібними заявами вони заспокоюють, це також спосіб уникнути чужого болю. Коли ви виражаєте розчарування або смуток, хтось говорить вам, що «щастя – це вибір». За цією логікою, якщо ви відчуваєте негативні емоції, отже, ви самі винні в тому, що не «вибрали» щастя.

Такі заяви часто роблять з добрими намірами – люди часто не знають, що ще сказати, і не вміють проявляти співчуття. Тим не менше, важливо розуміти, що ці реакції можуть бути шкідливими.

У кращому випадку, такі заяви виглядають банальностями, які звільняють від необхідності мати справу з почуттями інших людей. У гіршому – ці коментарі спричинюють почуття сорому і звинуваченню людей, які зіштовхнулися з важкими ситуаціями. Токсична позитивність позбавляє людей справжньої підтримки, яка їм так необхідна.

Чому це шкідливо?

Токсична позитивність може нанести справжню шкоду людям, які переживають складні часи. Замість того, щоб мати можливість поділитися справжніми емоціями і отримати безумовну підтримку, люди виявляють, що їх почуття відкидаються, ігноруються або повністю знецінюються.

Сором. Коли хтось страждає, йому важливо знати, що його емоції обґрунтовані, що він може знайти допомогу і любов у своїй сім'ї або в друзів. Токсична позитивність має на увазі, що емоції, які люди відчувають, – недопустимі.

Вина. Якщо ви не можете відчувати себе позитивно, навіть перед обличчям трагедії, отже, ви робите щось неправильно.

Уникнення справжніх емоцій. Токсична позитивність діє як механізм уникнення. Коли інші люди ведуть себе таким чином, це дозволяє їм уникати емоційних ситуацій, які можуть викликати у них дискомфорт. Але інколи ми звертаємо ці ж ідеї на себе, засвоюючи таку модель. Коли ми відчуваємо негативні емоції, ми їх одразу відкидаємо й заперечуємо.

Стримування розвитку. Токсична позитивність дозволяє нам уникати потенційно корисних відчуттів, але також позбавляє здатності витримувати складні відчуття, які в кінцевому результаті можуть призвести до особистого розвитку й більш глибокому розумінню.

Мантра «тільки позитивні вібрації» може особливо роздратовувати під час сильних особистих потрясінь. Коли люди намагаються справитися з такими ситуаціями, як фінансові проблеми, втрата роботи, хвороба або втрата близької людини, а їм говорять, що потрібно на все дивитися позитивно, це може бути дуже жорстоко.

Можна залишатися оптимістом перед обличчям труднощів. Але люди, які переживають травму, зовсім не чекають почути пораду, щоб вони були на позитиві і не хочуть відчувати осуд за те, що вони не зберігають сонячний погляд на світ.

Ознаки

Токсична позитивність часто буває непомітною, але є ознаки, за якими можна розпізнати цей тип поведінки. Ось деякі з них:

-         відмахнутися від проблем, а не визнавати їх;

-         відчувати вину через смуток, злість або розчарування;

-         приховувати свої істинні почуття за позитивними цитатами, які здаються більш соціально прийнятними;

-         приховувати або маскувати те, що дійсно відчуваєте;

-         знецінювати почуття інших людей, тому що вони приносять дискомфорт;

-         соромити інших людей за відсутність позитивного ставлення;

-         намагатися проявляти стійкість і «уникати» болючих емоцій.

Як уникнути токсичної позитивності

Якщо ви зіштовхнулися з токсичною позитивністю інших людей або помітили таку поведінку в себе, ви можете напрацювати більш здоровий і сприятливий підхід. Ось деякі дії, які допоможуть це зробити:

Керуйте своїми негативними емоціями, але не заперечуйте їх. Негативні емоції, якщо їх не контролювати, можуть викликати стрес, але також вони можуть надати важливу інформацію, яка може призвести до сприятливих змін у вашому житті.

Будьте реалістичні в тому, що ви повинні відчувати. Коли ви зіштовхуєтесь зі стресовою ситуацією, відчувати стрес, неспокій чи страх – це нормально. Не вимагайте від себе занадто багато. Зосередьтеся на піклуванні про себе й пошуків виходу із ситуації, що склалася.

Це нормально – відчувати різні емоції одночасно. Якщо ви зіштовхнулися з проблемою, ви можете нервувати щодо майбутнього, а також надіятися, що у вас все вийде. Ваші емоції так само складні, як і сама ситуація. Уважно слухайте інших і підтримуйте їх. Коли хтось виражає складні емоції, не затикайте їх токсичними банальностями. Замість того дайте людям зрозуміти, що почуття нормальні і що ви готові їх вислухати.

Звертайте увагу на те, як ви себе відчуваєте. «Позитивні» акаунти в соцмережах можуть інколи слугувати джерелом натхнення, але звертайте увагу на те, що ви відчуваєте після перегляду даного контенту. Якщо у вас залишилось відчуття вини чи сорому після перегляду «надихаючих» дописів, це може бути зв’язано з токсичною позитивністю. У такому випадку, можливо, варто обмежити використання соцмереж.

Токсична позитивність часто буває непомітною, але всі ми тією чи іншою мірою зазнаємо цьому типу мислення. Проте, навчившись розпізнавати таке мислення, ви зможете від нього звільнитися і підтримувати інших більш щиро (або отримати підтримку) в складну хвилину.

Автор – Кендра Черрі, переклад статті, розміщеної в Гештальт Клубі.

Вправи для психологічної самодопомоги

                                                                   Вправа "Метелик"

                                         Мета: відновлення, знаходження ресурсу, розслаблення.

                                                                 Вправа "Сходження"

                                       Мета: збадьоритися, прокинутися, набратися енергії.

                                                         Вправа "Поплавок в океані"

                                   Мета: розслабитися, віднайти ресурс.

                                                                      Вправа "Ха-дихання"

                                      Мета: екологічний спосіб вираження негативних емоцій.

                                                                          Вправа "Квадрат"

                                    Мета: профілактика панічної атаки, зменшення страху та тривоги.

Як сприяти безпеці підлітків в інтернеті?

 Підлітки 15-18 років технічно освічені та добре орієнтуються в інтернеті. Незважаючи на самостійність і незалежність, вони все ж потребують нагадування про необхідність дотримання правил поведінки в Мережі та заходах безпеки.

Для осіб цього віку характерні переживання, пов’язані з власною зовнішністю, прийняттям їх однолітками, визнанням оточуючими їх здібностей і вмінь. Зміни в поведінці викликані гормональною перебудовою організму та психологічними змінами, прагненням до самопізнання, самоствердження і самостійності. Криза інтересів є схожою та суттєвою проблемою підліткового віку. Дитина по-новому починає дивитися на навколишнє – предмети, явища, людей, світ у цілому. Відкриття нових сторін речей і процесів викликає нові потреби, мотиви, бажання, інтереси, цінності 14 . Підлітки шукають себе, тому нерідко страждають від почуття самотності і не відчувають себе членами суспільства. Слід відзначити, що пошук власного кола спілкування підлітком йде паралельно його психологічному відокремленню від батьків. У кіберпросторі вони задовольняють свою потребу в спілкуванні і знаходять друзів. 

1.     Розкажіть дитині про правила конфіденційності і поведінки в Мережі та її особисту відповідальність.

2.     Повідомте про ризики, яких вона може зазнати, відвідуючи інтернет.

3.     Дитина має вміти орієнтуватися у просторі Мережі, правильно користуватися пошуковими сервісами, відсіювати небажані електронні повідомлення і за жодних обставин не надавати про себе в Мережу особисту інформацію.  

4.     Навчіть, як правильно себе поводити у випадках зустрічі з шахрайством та іншими фактами порушення закону.

5.     Привчіть поважати авторські права інших людей.

6.     Поясніть, що скачуючи з інтернету файли аудіо-, відео- або текстового форматів, вона може не тільки порушити закон, а й завантажити вірус чи програму-шпигуна на власний комп’ютер.

7.     Створіть сімейні правила безпеки і роз’ясніть причини необхідності дотримання встановлених внутрішніх правил.

8.     Виявляйте інтерес до віртуального життя дитини, обговорюйте з нею її інтернет-враження

9.  Обговорюйте з дитиною питання здорових статевих стосунків і сексу. Це дасть можливість дещо послабити її цікавість і підготувати до правильної реакції, якщо вона випадково потрапить на ресурси з дорослим змістом.

11.  Розкажіть дитині про ризики спілкування у приватному режимі.

12.  Навчіть дитину уважно ставитися до інформації, яку вона отримує з інтернету, щоб вона вміла відрізняти правду від брехні.

13.  Розповідайте про різноманітні способи перевірки інформації.

14.  Наполягайте на відвіданні перевірених ресурсів інтернету.

15.  Привчіть дитину не зустрічатися зі знайомими по Мережі в оффлайні, а як що така проблема все ж таки виникне, проконтролюйте її нові контакти.

16.  Навчіть дитину радитися з вами перш ніж здійснити покупку через інтернет.

17.  Намагайтесь бути ознайомленими з сайтами, які відвідує ваша дитина. Це надасть можливість здійснювати певний контроль за діяльністю дитини в Мережі та зменшить вірогідність потрапляння до інтернету особистої інформації про неї та її близьких.

Підготовлено за матеріалами посібника: ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ. - І.В.Литовченко, С.Д.Максименко, С.І.Болтівець, М.-Л.А.Чепа, Н.М. Бугайова.-К.: Видавництво: ТОВ «Видавничий Будинок“Аванпост-Прим”,2010.– 48 с. (Посібник для батьків).

Ми поруч або як налагодити взаємостосунки з підлітком

 

Кожна людина, не залежно від віку, має свої індивідуальні особливості. Навіть якщо діти схожі на нас зовні, це не означає, що досвід батьків повториться у досвіді дітей. Тому важливо навчитися слухати своїх дітей. Спробуйте замінити запитання «Як там навчання?» на «Який був у тебе день?», «Як настрій?» У цьому випадку ви з позиції контролю переходите на позицію дружби, підтримки і любові. Не вимагайте розповідати всі секрети. «Я поруч, якщо потрібно».

Не забувайтеся піклуватися про себе! Виховання дітей – непростий процес і потребуй сил. Поставте собі запитання прямо зараз: «Чого мені зараз хочеться?», складіть список. Що з переліченого ви можете зробити вже сьогодні? І сміливо крокуйте вперед до своїх бажань. Щасливі батьки – щасливі діти!

Пам’ятайте, ви – найкращі батьки для своїх дітей!

Як кинути курити вже зараз?

 

Міжнародний день відмови від паління, або No Smoking Day, існує з 1977 року. Він з'явився з ініціативи Американського онкологічного товариства і щороку відзначається у третій четвер листопада. Цей день відзначають і в Україні. Щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених курінням. Якщо ви хочете бути здоровими, то варто відмовитися від цієї звички, крім того, від пасивного куріння потерпає і ваше оточення. Як же кинути курити, з чого почати? Є 5 простих порад, які відтворені у відео. 

Пам’ятайте: кинути курити може кожен, незалежно від віку чи стажу куріння! 

Можна також прочитати статті з цієї тематики:

Живи без паління: це модно та стильно!

Моя дитина палить. Що робити?

Життя - прекрасне!

Життя прекрасне. І це дійсно так: кожного дня ми можемо зустрітися з труднощами, але ми можемо їх і подолати; кожного дня у нас трапляється щось хороше, його варто лише побачити. Хочу поділитися тут роликом, який створений студентом-відмінником КЗ СОР "Конотопський фаховий медичний коледж", активістом і просто добрим, чуйним Старостенком Ігорем у рамках конкурсу відео-роликів. 

Цієї листопадної, дещо меланхолійної пори не забуваємо, що після похмурих днів, настане сонячна погода, як на вулиці, так і в серці!

Де шукати щастя?

 Рано чи пізно у кожної людини виникає це питання. Де ж воно, наше щастя? Нам на стільки важливо почуватися щасливими, що  існує навіть окремий Міжнародний день щастя, який щороку відзначається 20 березня. 

Такі професії, як психолог і соціальний педагог, створені для того, щоб допомагати знаходити виходи зі складних ситуацій та  відчувати себе щасливими. 

Цікава притча на тему життя та щастя Притча "Чашка кави" 

Щастя часто ближче, ніж ми думаємо)

   

Портфоліо соціального педагога 2019-2021

Публікації

1. Базарна О.М. Соціальний захист дітей з інвалідністю в Україні на сучасному етапі // Студентська наука - 2019 : збірник студентських наукових статей з педагогіки і психології. - Суми : ФОП Цьома С.П., 2019. - С. 200 - 203

2. Базарна О.М. ОНОВЛЕННЯ ЖИТТЯ З «ТАЄМНИМ САДОМ» Ф.Г.БЕРНЕТ (бібліотерапія в роботі соціального педагога) // «Молодший медичний спеціаліст – 2020: стан в умовах сьогодення та перспективи у майбутньому»: Збірник матеріалів Х-ої Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції. – Суми: Сумський медичний коледж – комунальний заклад Сумської обласної ради, 2020. – С. 341 - 344

 

Як позбутися страху перед Крок-М?

Попереду у вас, випускники, важливий ліцензійний іспит – Крок-М. Від нього залежить, чи отримаєте ви диплом медика, чи ні. Це підсумок вашої роботи за чотири або три роки і перепустка у професія. Цілком нормально, що наближення дати іспиту викликає страх та інші неприємні переживання. Давайте про них і поміркуємо.

Страх – базова емоція, яка полягає в тому, що людина передбачає несприятливий для себе результат у майбутньому. Як не дивно, у ній великий ресурс. Що вам може дати страх не скласти іспит зараз? Він дає мотивацію підготуватися до екзамену якомога краще. Але страх може бути наскільки сильним, що людина, як це не парадоксально, навіть не відкриває конспект або робить тільки вигляд підготовки. Завмирання у стані страху – це теж природня реакція, яка у цьому випадку може зіграти не в вашу користь.

Що робити, якщо страх тільки заважає? Є перевірений метод, який можна використовувати в різних ситуаціях.

У комфортних умовах (краще, щоб до екзамену у вас був час на підготовку) уявіть, що все те, чого ви боїтеся, уже сталося. Дайте волю своїй фантазії і страху. Проживіть у себе в голові своє повне фіаско. Вийшло? Тепер переходимо до наступного етапу.

А тепер подумайте, ЩО залишиться у вас, навіть якщо ви не складете іспит? Ви залишитися жити, поряд з вами будуть ваші близькі, так само світитиме сонце… Цей список ви можете продовжити. Продумайте план «Б». Наприклад, можливість перескласти через рік.  Або, можливо, медицина не для вас і ви витратили б ще більше часу на нелюбу діяльність, якби здали іспит достатньо добре.

Як ви себе почуваєте зараз?

Надіюся, стало краще.

Якщо ні, то спробуйте дихальну вправу, яку можна виконувати і перед екзаменом:

Глибоко вдихнути (приблизно 3-4 секунди) і видихнути ледь розімкнутими губами (так, наче задуваєте свічки на святковому торті). Повторіть декілька разів. Одночасно рахуйте до десяти – так спаде напруга.

Гарного настрою і успіху на екзамену!

Права людини

 Права людини можна визначити як основні норми життя цивілізованої людини.

Права людини — це такі норми суспільного життя, які притаманні нашій природі й без яких ми сьогодні не можемо жити як цивілізовані люди.

У різних країнах права людини закріплювались у деклараціях, конституціях, законах. Спочатку це були особисті та політичні права, тобто ті, які стосувались особистої свободи та життя кожної людини, а також участі громадян в управлінні державою. Ці права називають першим поколінням прав. 

Друге покоління прав — соціально-економічні та культурні права. До них належать: свобода праці й підприємництва, право на житло, право на особисту власність, право на сім’ю, право на охорону здоров’я, право на відпочинок, право на освіту, свободу творчості, право на користування культурними цінностями та інші права. 

Третє покоління прав — це права народів: право на свою національну культуру, мову, право на свою національну державу, вільну від влади над нею іншої держави, право на природні багатства, право на рівноправну участь у науково-технічному прогресі та міжнародній торгівлі, а також права народів на мир, безпеку та на екологічно чисту планету. Права людини — це не просто права. Вони передбачають наявність обов’язків. А якщо ні у кого немає обов’язків — немає і прав. Наприклад, існує право на життя — існує й обов’язок не позбавляти цього права іншого.

Загальна декларація прав людини

Конвенція ООН про права динини

Закон України Про охорону дитинства

Як розвинути емоційний інтелект?

 

Емоційний інтелект (EQ) – це вміння усвідомлювати, розуміти та управляти власними емоціями, а також вміння розуміти емоції інших людей, використовувати ці знання для ефективної  взаємодії, упішного досягнення цілей і самореалізації.

 

Як розвинути емоційний інтелект?

1.      Спочатку зробити краще собі, потім – іншому

Нас вчать, як зробити краще іншій людині, щоб їй простіше було поводитися з нами, але не вчать, як зробити краще собі. Життєве правило інше: рефлексуйте над своїми почуттями, тобто наполягайте на праві усамітнитися та   зрозуміти, що з вами коїться і чого хочеться. І лише коли вам краще, простежте, щоб зберігати позитивну атмосферу.

2.      Деталізуйте почуття

У книзі психолога Лізи Баретт з Гарвардської медичної школи «Як народжуються емоції: таємне життя мозку» стверджується: скільки людина знає емоцій, стільки вона зможе відчути на повну силу, а головне – зі стількома й знайде спосіб впоратися. Якщо ви знаєте, що таке ностальгія, меланхолія, хандра, журба, жаль, сум, душевний біль, скорбота, розчарування, то без додаткових спеціальних зусиль ви знайдете способи полегшити свій стан – на рівні підсвідомості. Усе навіть гостріше: що менша деталізація в розпізнаванні власних емоцій, то вище ризик розладів, доводить автор.

3.      Назвіть креативно те, що відчуваєте

На зразок того, як у філіпінській мові є почуття «бажання обійняти те, що видається милим». Або в японській «вдячність із гірким присмаком за надану нам непотрібну послугу» та «розчарування від невдалої стрижки».

Як назвати насолоду від влучного питання студента? Це може бути що завгодно: «настрій, як від феєрверка», «яскраво-рожеве почуття», «подібне до насолоди від улюбленої цукерки». А хвилювання на початку пари? Втому після перевірки контрольних робіт? Не зупиняйте свою творчість, адже чим точнішою буде назва емоції, тим більше козирів у вас на руках.

4.      Зважайте на контекст емоцій

Щоб негативні емоції швидше пройшли, їх варто повноцінно пережити.  Важливо знати, що саме викликало ту чи іншу емоцію. Негативні емоції не менш важливі за позитивні. Завдяки їм ми можемо змінювати наше життя на краще.

5. Оцінюйте свій рівень емоційного інтелекту

Цікаво, що при оцінці власного IQ люди зазвичай завищують свої можливості, а   коли оцінюють свій EQ, то, навпаки, ми вважаємо себе більш безпорадними з власними емоціями, ніж є насправді.

Закордонний досвід різних досліджень свідчить, що в кожній групі є в середньому 12 студентів, у яких конфлікти чи серйозні проблеми в родинах, двоє мають дефіцит уваги, шестеро – проблемну поведінку, а двоє протягом навчання в коледжі хоча б один раз страждатимуть від депресії. Усі ці психологічні проблеми підлітків падають, перш за все, на викладача. Тож, як у літаку: «кисневу маску» слід одягнути собі, щоб подбати потім про студентів.

Хай ваш емоційний інтелект завжди приноситиме вам

ресурс та щастя!!!

Чому гендерні стереотипи небезпечні?

 

 

Прагнення до свободи не може обмежуватися уявленнями якоїсь певної частини людей. Ми маємо право обирати: який одяг носити, яку професію обрати, яким життям жити. Гендерні стереотипи забирають у нас нашу свободу. Життя багатовимірне, тому не обмежуємо його стереотипами!

НАВЧІТЬСЯ ТЕХНІЦІ 6 СЕКУНД

Згідно досліджень, приблизно 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість і гальмування некорисних імпульсів.

Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим як відповідати співрозмовнику чи починати діяти.

Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє не тільки запобігти великій кількості конфліктів, але й здатна допомогти вам приймати більш виважені рішення та впроваджувати гарні зміни у ваше життя за принципом:

«інші думки-інший вибір-інша поведінка-інше життя»

#6секунд #емоційнийінтелект #емоції

Джерело: https://www.facebook.com/centr.sens

Як реагувати на емоційну інформацію?

Крок 1. Спочатку треба розслабитися або застосувати правило 6 секунд.

Крок 2. Зосередитися й пригадати: "Що саме схвилювало?", "Чому саме це?", "Яка отримана емоція є провідною?"; намагатися точно її означити словом, наприклад, це: "страх", "тривога" чи "досада", "роздратування" тощо.

Крок 3. "Чи можу щось змінити?", якщо - ні, то "змінюю своє ставлення до цього".

Ще трохи простих, але корисних правил:

Правило 1

Перемикаємо "режим" сприймання інформації відповідно до обраного медіаконтенту:

v інформаційний, новинний контент сприймаємо раціонально - аналізуємо, порівнюємо, міркуємо ("мислимо")

v художній, розважальний контент сприймаємо переважно емоційно ("відпочиваємо")

v "змішаний" контент сприймаємо в змішаному режимі з перевагою якоїсь однієї функції відповідно до змісту та жанру контенту: більш емоційно, ніж раціонально, або навпаки більш раціонально, ніж емоційно.

Зазначене правило бажано довести до автоматизму.

Правило 2

Постійно рефлектуємо (осмислюємо, приймаємо) свої емоції та почуття, отримані від сприйнятої інформації. Ідеальний варіант: ввести рефлектування власних емоцій і почуттів до корисної звички (і не тільки щодо медіа!)

Правило 3

Набутим практичним досвідом обов’язково ділимося зі своїми дітьми.  

Як ставитися до інформаційного перенасичення в медіа- та інтернет-просторі?	Як правильно читати заголовки?
Практикувати інформаційне самообмеження	Важливо читати не так заголовки, як сам текст
Правило 1 Свідомо обмежуємо себе в перегляді новин, інформаційних програм, політичних ток-шоу	Правило 1 Ніколи не робимо висновків щодо поданої інформації тільки на підставі заголовка або тизеру
Правило 2 Новини дивимося не більше ніж 30 хвилин на день; як варіант: один раз узагальнені новини наприкінці тижня	Правило 2 Читаємо, аналізуємо, робимо висновки щодо запропонованої інформації тільки на підставі тексту
Правило 3 Навчаємо інформаційного самообмеження своїх дітей	Правило 3 Привчайте дитину не лінуватися читати сам текст, а не тільки заголовки

 #реакціянаінформацію #новини #змі #інтернет

Джерело: Соціальний педагог, № 9 - 10, 2020 р.