Права людини

 Права людини можна визначити як основні норми життя цивілізованої людини.

Права людини — це такі норми суспільного життя, які притаманні нашій природі й без яких ми сьогодні не можемо жити як цивілізовані люди.

У різних країнах права людини закріплювались у деклараціях, конституціях, законах. Спочатку це були особисті та політичні права, тобто ті, які стосувались особистої свободи та життя кожної людини, а також участі громадян в управлінні державою. Ці права називають першим поколінням прав. 

Друге покоління прав — соціально-економічні та культурні права. До них належать: свобода праці й підприємництва, право на житло, право на особисту власність, право на сім’ю, право на охорону здоров’я, право на відпочинок, право на освіту, свободу творчості, право на користування культурними цінностями та інші права. 

Третє покоління прав — це права народів: право на свою національну культуру, мову, право на свою національну державу, вільну від влади над нею іншої держави, право на природні багатства, право на рівноправну участь у науково-технічному прогресі та міжнародній торгівлі, а також права народів на мир, безпеку та на екологічно чисту планету. Права людини — це не просто права. Вони передбачають наявність обов’язків. А якщо ні у кого немає обов’язків — немає і прав. Наприклад, існує право на життя — існує й обов’язок не позбавляти цього права іншого.

Загальна декларація прав людини

Конвенція ООН про права динини

Закон України Про охорону дитинства