Чому гендерні стереотипи небезпечні?

 

 

Прагнення до свободи не може обмежуватися уявленнями якоїсь певної частини людей. Ми маємо право обирати: який одяг носити, яку професію обрати, яким життям жити. Гендерні стереотипи забирають у нас нашу свободу. Життя багатовимірне, тому не обмежуємо його стереотипами!

НАВЧІТЬСЯ ТЕХНІЦІ 6 СЕКУНД

Згідно досліджень, приблизно 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість і гальмування некорисних імпульсів.

Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим як відповідати співрозмовнику чи починати діяти.

Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє не тільки запобігти великій кількості конфліктів, але й здатна допомогти вам приймати більш виважені рішення та впроваджувати гарні зміни у ваше життя за принципом:

«інші думки-інший вибір-інша поведінка-інше життя»

#6секунд #емоційнийінтелект #емоції

Джерело: https://www.facebook.com/centr.sens

Як реагувати на емоційну інформацію?

Крок 1. Спочатку треба розслабитися або застосувати правило 6 секунд.

Крок 2. Зосередитися й пригадати: "Що саме схвилювало?", "Чому саме це?", "Яка отримана емоція є провідною?"; намагатися точно її означити словом, наприклад, це: "страх", "тривога" чи "досада", "роздратування" тощо.

Крок 3. "Чи можу щось змінити?", якщо - ні, то "змінюю своє ставлення до цього".

Ще трохи простих, але корисних правил:

Правило 1

Перемикаємо "режим" сприймання інформації відповідно до обраного медіаконтенту:

v інформаційний, новинний контент сприймаємо раціонально - аналізуємо, порівнюємо, міркуємо ("мислимо")

v художній, розважальний контент сприймаємо переважно емоційно ("відпочиваємо")

v "змішаний" контент сприймаємо в змішаному режимі з перевагою якоїсь однієї функції відповідно до змісту та жанру контенту: більш емоційно, ніж раціонально, або навпаки більш раціонально, ніж емоційно.

Зазначене правило бажано довести до автоматизму.

Правило 2

Постійно рефлектуємо (осмислюємо, приймаємо) свої емоції та почуття, отримані від сприйнятої інформації. Ідеальний варіант: ввести рефлектування власних емоцій і почуттів до корисної звички (і не тільки щодо медіа!)

Правило 3

Набутим практичним досвідом обов’язково ділимося зі своїми дітьми.  

Як ставитися до інформаційного перенасичення в медіа- та інтернет-просторі?	Як правильно читати заголовки?
Практикувати інформаційне самообмеження	Важливо читати не так заголовки, як сам текст
Правило 1 Свідомо обмежуємо себе в перегляді новин, інформаційних програм, політичних ток-шоу	Правило 1 Ніколи не робимо висновків щодо поданої інформації тільки на підставі заголовка або тизеру
Правило 2 Новини дивимося не більше ніж 30 хвилин на день; як варіант: один раз узагальнені новини наприкінці тижня	Правило 2 Читаємо, аналізуємо, робимо висновки щодо запропонованої інформації тільки на підставі тексту
Правило 3 Навчаємо інформаційного самообмеження своїх дітей	Правило 3 Привчайте дитину не лінуватися читати сам текст, а не тільки заголовки

 #реакціянаінформацію #новини #змі #інтернет

Джерело: Соціальний педагог, № 9 - 10, 2020 р.

ДЕНЬ П'ЯТИЙ. МЕТОДИ КОЛЬОРОТЕРАПІЇ

 Кольоротерапія – це цілеспрямований вплив кольором на самопочуття, фізіологію людини; активізація кольором діяльності органів і систем; метод психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів.

Червоний – це колір дії. Він стимулює і підкірку головного мозку, і безпосередньо клітини кори головного мозку. Вплив на підкірку відбувається у вигляді підвищення тиску, температури, рухової активності. Що ж стосується впливу на клітини кори головного мозку, то червоний спонукає до дії. Неважливо, буде це робоча активність чи просто підвищена збудливість. Червоний колір здатний дати відчуття захищеності. Він традиційно вважається кольором лідера.

Психотерапевти не рекомендують використовувати червоний колір протягом довгого часу. Це загрожує побічними ефектами, такими як перевтома.

Помаранчевий – це суміш червоного і білого. Його вплив на людину схожий на вплив червоного, тільки в більш м'якому вигляді. Характерний тим, що підвищує настрій, стимулює робочу активність і втомлює не так сильно, як червоний. Психологи в один голос рекомендують використовувати його для оформлення дитячих кімнат. Або, наприклад, куточка, де дитина буде займатися активною пізнавальною діяльністю.

Помаранчевий прийнято називати кольором сонця. Він відновлює втомлений організм після важкого трудового дня, дає відчуття тепла і затишку в домі

Жовтий – колір сонця. Чудовий колір для профілактики депресій. Якщо, наприклад, помаранчевий сприяє виходу з депресивного стану, то жовтий попереджає його розвиток. Восени, взимку та ранньої весни жовтий колір життєво необхідний людині. Його можна використовувати у вигляді яскравих плям в інтер'єрі або аксесуарів в одязі.

Жовтий традиційно вважається кольором авантюристів і людей, легких на підйом. Він пробуджує жагу знань. Стимулює прагнення пізнавати, вивчати, пізнавати щось нове. Спонукає кудись йти, їхати, вирушати в подорожі.

Жовтий колір допомагає при здачі іспитів, коли потрібна гранична концентрація уваги і здатність запам'ятовувати великі обсяги тексту. Людям творчих професій жовтий колір дарує натхнення.

Зелений – належить до холодної гами, але є найм'якшим із кольорів цієї палітри. Він заспокоює, але майже не гальмує життєві процеси організму.

Зелений колір доречний в будь-якій ситуації. Це колір природної гармонії. Він заспокоює нерви і до того ж корисний для очей.

Синій – антипод червоного. Він майже повністю гальмує будь-яку активність. Знижує тиск, температуру. Знижує робочу активність. Має заколисливий ефект.

На Сході він символізує істину і спокій. Синій колір допомагає очистити свідомість від непотрібних думок, заспокоїть тривогу.

Блакитний – синій з білим. Цей колір теж володіє заспокійливим ефектом, але не настільки сильним, як синій. Його часто використовують для оформлення офісних приміщень, тому що він допомагає зібратися з думками, зосередитись і гасить емоції.

Блакитний колір має властивість усувати страхи, тривогу. Однак фахівці відзначають його негативний вплив на людей зі зниженим тиском.

Фіолетовий – його довгий вплив на людину загрожує появою постійного відчуття втоми. Фіолетовий колір чудово знімає напругу. Крім того, він допомагає знайти вихід з творчої кризи і зняти нервове перезбудження.

Сірий, чорний, коричневий – депресивні кольору. Їх не можна застосовувати в оформленні житлових приміщень.

Білий – фактично це відсутність кольору. Проте на психологічному рівні, потреба в білому – це потреба захиститися; приховати емоції і поставити між собою і людьми розділову стіну.

Джерело: https://osvita.ua/school/lessons_summary/psychology/38702/

#кольоротерапія

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ. БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

 

ОНОВЛЕННЯ ЖИТТЯ З «ТАЄМНИМ САДОМ» Ф.Г.БЕРНЕТ

Ю.М.Дрешер визначає бібліотерапію як «науку, націлену на формування в людини навичок і здібностей протистояти неординарним ситуаціям (хворобам, стресам, депресіям тощо), укріплювати силу волі, підвищувати інтелектуальний і освітній рівень на основі синтезування ситуації читання».

Бібліотерапія застосовується як до дорослих, так до дітей – здорових фізично, але з травмою душі, або людей, які мають аномалії в розвитку, вади зору, слуху тощо. Бібліотерапію можна також використовувати при захворюванні на ДЦП, але при гострих психічних та психосоматичних станах такі методики заборонені, адже в цьому випадку всі зовнішні подразники можуть спричинити загострення захворювання. Отже, потрібно дотримуватись трьох основних принципів бібліотерапії: допоможи, не зашкодь, розвивай.

Література – джерело морального та естетичного виховання, кожний її вид може виконувати свої специфічні функції. Так, наприклад, класична література, забезпечуючи різноманітні варіанти впливу, має важливе значення для практичного застосування; гумористична та сатирична література сприяє знаходженню смішних сторін в будь-яких явищах, навіть неприємних, що допомагає більш об’єктивно їх сприйняти, а для розвитку психічної стійкості широко застосовуються збірники афоризмів.

Продемонструємо застосування бібліотерапії за книгою  «Таємний сад» Ф.Г.Бернет.  Даний твір рекомендований посібником «Острів безпеки у світі небезпек» (упорядники Л.А.Лугова, Ю.В.Стадницька.

Історія про пригоди дітей у таємному саду – це справжня школа любові. До­помігши покинутому садові повернутися до життя, маленька дівчинка Мері Ленокс відкриває у собі цікавість і співчуття до людей, якого, здавалося, геть була позбавлена. А відкривши своє серце світові, дівчинка здобуває здатність його перетворювати. Роман допомагає боротися з іпохондрією, адже м’яко натякає на те, що більшість хвороб ми собі вигадуємо. Книга рекомендується в першу чергу середньому шкільному віку, але в цілях зняття стресового стану можна рекомендувати й старшим дітям, і дорослим.

Обговорення даної книги слушно проводити під час або після відвідин парку, саду чи в зимовий період – квіткової оранжереї в приміщенні, застосувавши пізнавально-поведінковий метод, який сприятиме освітнім потребам людей, формуванню уміння зняття стресу, вирішенню проблем, вихованню упевненості в собі. 

Бібліотерапевтичний метод ідентифікації (метод ототожнення за Ю.М.Дрешер) полягає у вивченні власних особливостей, стимуляції самопізнання і допомоги в знаходженні шляхів своїх проблем, врахувавши аналогічні ситуації, заснований на пізнанні себе в герої твору на прикладі повісті «Таємний сад» можна розкрити наступним чином. Це може бути історія головної героїні Мері, яка втратила батьків, а до того не знала їхньої любові. Або Арчибальда Кревена, який втратив дружину і від горя був сам не свій, занедбав власного сина. Можливо, читач буде ідентифікувати себе з хворим сином містера Кревена – Коліном, який не міг ходити. Усіх їх врятував таємний сад, а точніше праця на свіжому повітрі та казкова природа. «Тільки там розквітнуть пишно троянди, мій хлопчику, де ти просапав усі бур’яни», – говорить старий садівник. Доречно згадати поезію М.Рильського «Троянди й виноград», що підсиль виховний ефект, особливо рядки: Із поля дівчина утомлена прийшла/ І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,/ За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла,/ Де кучерявляться кущі любистку й м'яти.

Інтерактивний метод полягає в організації бібліотерапевтом реакції на прочитану книгу. Процес корекції та розвитку особистості відбувається більшою мірою під час підготовленого діалогу, обговоренні прочитаної книги. Обговорення книги обов’язково включатиме відгук на життєстверджуючі рядки з книги: «Добрі  думки подібні до світла, а лихі можуть убити або безповоротно згубити життя, якщо людина вчасно їх не позбудеться». Реакція на прочитану книгу може виражатися в творчості. Учасникам бібліотерапії можна запропонувати створити ілюстрації: це природа дикого вересовища, біля якого знаходиться маєток містера Кревена; це сад, який весною оживає різнобарв’ям; це діти разом з хлопчиком Діконом, який може спілкуватися з тваринами та птахами. При цьому необов’язково, звісно, мати талант до малювання, головне – передати враження від прочитаної книги.

 Терапія творчістю є одним з ефективних методів, що покращує стан клієнта, підвищує рівень розвитку особистості, вивільнює сховані резерви людини в плані суспільної, моральної діяльності, і полягає в тому, щоб клієнт  через творчість зміг сформувати нове ставлення до себе і оточуючих.

Отже, повість «Таємний сад» Ф.Г.Бернет можна успішно застосовувати в руслі бібліотерапії в роботі соціального педагога з метою розвитку позитивного сприйняття світу, адже персонажі повісті, працюючи в саду, змогли дійсно змінити своє життя на краще.

Матеріали опубліковані в  статті:

     «Молодший медичний спеціаліст – 2020: стан в умовах сьогодення та перспективи у майбутньому»: Збірник матеріалів Х-ої Всеукраїнської науковометодичної інтернет-конференції. – Суми: Сумський фаховий медичний коледж – комунальний заклад Сумської обласної ради, 2020. – 394с.

http://medcol.sumy.ua/937-h-vseukrayinska-nternet-konferencya.html

Можна читати книгу, звичайно, і самостійно, отримавши задоволення та море позитивних емоцій. Якщо не переконала, перегляньте відео: 

ДЕНЬ ТРЕТІЙ. АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

 Арт-терапія – це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке поширення.

Вправа на зниження гніву

Дуже проста вправа, яка допомагає перетворити неприємне відчуття  злості в ресурсний стан, який мотивує. Підходить усім, хто може тримати ручку або олівець у руках. Таким чином емоція гніву не блокується, а безпечно проживається. Зосередившись на емоції, робіть на папері вертикальні лінії зверху вниз аж поки не відчуєте полегшення.

Якщо гнів залишився, то подумайте, що він вам підказує? Щоб вам зараз хотілося? Як ви можете змінити ситуацію вже зараз?

#арт-терапія

Що таке майндфулнес і чому він простий і корисний?

 Майндфулнес - слово, незвичне для українського мовлення, але ці практики поєднують в собі досягнення західної психології та давніх традицій Сходу. Майндфулнес має так багато визначень, що це ускладнює його наукове дослідження.

Здебільшого, у визначеннях йдеться про практику повної усвідомлюваності своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті. Тобто зосередити увагу на тому, що відбувається зараз, і робити кожну дію усвідомленою.

Також майндфулнес про те, як приймати відчуття, які прийшли, замість того, щоб негайно їх зупинити.

Майндфулнес-сесії складаються з багатьох активностей – таких як концентрація на диханні, звуках, групових дискусіях про зв’язок тіла і мозку.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

У 1970-их молекулярний біолог з Массачусетського університету, який практикував дзен-буддистську медитацію, створив майндфул-програму для дорослих у клінічних умовах. Це був 8-тижневий курс, на якому навчали, як пацієнтам з хронічними захворюваннями впоратися з болем і стресом.

Цю програму вважають помічною в багатьох аспектах: від зниження депресивних симптомів, зменшення рівня тривожності до допомоги з хронічним болем і втомою.

Цікава інформація про використання майндфулнес у школі https://nus.org.ua/articles/shho-potribno-znaty-pro-majndfulnes-u-shkoli/

Майндфулнес-медитація спирається на техніки ментального тренування, які передбачають, що неосудливе усвідомлення свого психічного і соматосенсорного досвіду тут і тепер, позитивно впливає на точність сприйняття і прийняття особою її життєвого досвіду. Таким чином, особа, яка практикує майндфулнес, поєднує такі компоненти як сфокусована увага, неосудливе ставлення, відкритість та сприйняття, щоб навмисно звертати увагу і спостерігати за досвідом у теперішньому моменті. Практикувати майндфулнес можна як шляхом медитації, так і за допомогою неформальних практик. Під час медитації увага спрямовується на певний об’єкт, який може відрізнятись в залежності від конкретної медитативної техніки. Об’єктом спостереження може бути дихання чи переживання певного досвіду: внутрішнього – думки, емоції, тілесні відчуття, або зовнішнього – звуки, візуальні образи, запахи, дотики тощо.

Прикладом неформальних практик можуть бути усвідомлене споживання їжі, слухання музики, майндфулнес прогулянки тощо, при цьому увага повністю спрямована на процес і відчуття, які його супроводжують. Протягом тренування усвідомленості особі пропонується помічати у неосудливий спосіб, коли її увага відволікається від об’єкта спостереження і повертати її знову до обраного об’єкта. Такі тренування залучають нейронні мережі, які відповідають за саморегуляцію, у результаті чого розвивається уважність та емоційна регуляція, а це у свою чергу призводить до зростання доброзичливості і турботи щодо себе та інших.

Є дослідження майндфулнесу і в українській науці, наприклад: Бобруйко О.І. ВПЛИВ МАЙНДФУЛНЕС-ПРАКТИК НА ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

На сайті mindful.org обіцяють, що той, хто пратикуватиме майндфулнес, почуватиметься добрішим, спокійнішим і терплячішим. Непогано для кожного з нас, адже це принесе нам таке потрібне ЩАСТЯ 😉

#емоційнийінтелект #майндфулнес