Майндфулнес - слово, незвичне для українського мовлення, але ці практики поєднують в собі досягнення західної психології та давніх традицій Сходу. Майндфулнес має так багато визначень, що це ускладнює його наукове дослідження.
Здебільшого, у визначеннях йдеться про практику повної усвідомлюваності своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті. Тобто зосередити увагу на тому, що відбувається зараз, і робити кожну дію усвідомленою.
Також майндфулнес про те, як приймати відчуття, які прийшли, замість того, щоб негайно їх зупинити.
Майндфулнес-сесії складаються з багатьох активностей – таких як концентрація на диханні, звуках, групових дискусіях про зв’язок тіла і мозку.
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
У 1970-их молекулярний біолог з Массачусетського університету, який практикував дзен-буддистську медитацію, створив майндфул-програму для дорослих у клінічних умовах. Це був 8-тижневий курс, на якому навчали, як пацієнтам з хронічними захворюваннями впоратися з болем і стресом.
Цю програму вважають помічною в багатьох аспектах: від зниження депресивних симптомів, зменшення рівня тривожності до допомоги з хронічним болем і втомою.
Цікава інформація про використання майндфулнес у школі https://nus.org.ua/articles/shho-potribno-znaty-pro-majndfulnes-u-shkoli/
Майндфулнес-медитація спирається на техніки ментального тренування, які передбачають, що неосудливе усвідомлення свого психічного і соматосенсорного досвіду тут і тепер, позитивно впливає на точність сприйняття і прийняття особою її життєвого досвіду. Таким чином, особа, яка практикує майндфулнес, поєднує такі компоненти як сфокусована увага, неосудливе ставлення, відкритість та сприйняття, щоб навмисно звертати увагу і спостерігати за досвідом у теперішньому моменті. Практикувати майндфулнес можна як шляхом медитації, так і за допомогою неформальних практик. Під час медитації увага спрямовується на певний об’єкт, який може відрізнятись в залежності від конкретної медитативної техніки. Об’єктом спостереження може бути дихання чи переживання певного досвіду: внутрішнього – думки, емоції, тілесні відчуття, або зовнішнього – звуки, візуальні образи, запахи, дотики тощо.
Прикладом неформальних практик можуть бути усвідомлене споживання їжі, слухання музики, майндфулнес прогулянки тощо, при цьому увага повністю спрямована на процес і відчуття, які його супроводжують. Протягом тренування усвідомленості особі пропонується помічати у неосудливий спосіб, коли її увага відволікається від об’єкта спостереження і повертати її знову до обраного об’єкта. Такі тренування залучають нейронні мережі, які відповідають за саморегуляцію, у результаті чого розвивається уважність та емоційна регуляція, а це у свою чергу призводить до зростання доброзичливості і турботи щодо себе та інших.
Є дослідження майндфулнесу і в українській науці, наприклад: Бобруйко О.І. ВПЛИВ МАЙНДФУЛНЕС-ПРАКТИК НА ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
На сайті mindful.org обіцяють, що той, хто пратикуватиме майндфулнес, почуватиметься добрішим, спокійнішим і терплячішим. Непогано для кожного з нас, адже це принесе нам таке потрібне ЩАСТЯ 😉
#емоційнийінтелект #майндфулнес
Немає коментарів:
Дописати коментар