ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ. БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

 

ОНОВЛЕННЯ ЖИТТЯ З «ТАЄМНИМ САДОМ» Ф.Г.БЕРНЕТ

Ю.М.Дрешер визначає бібліотерапію як «науку, націлену на формування в людини навичок і здібностей протистояти неординарним ситуаціям (хворобам, стресам, депресіям тощо), укріплювати силу волі, підвищувати інтелектуальний і освітній рівень на основі синтезування ситуації читання».

Бібліотерапія застосовується як до дорослих, так до дітей – здорових фізично, але з травмою душі, або людей, які мають аномалії в розвитку, вади зору, слуху тощо. Бібліотерапію можна також використовувати при захворюванні на ДЦП, але при гострих психічних та психосоматичних станах такі методики заборонені, адже в цьому випадку всі зовнішні подразники можуть спричинити загострення захворювання. Отже, потрібно дотримуватись трьох основних принципів бібліотерапії: допоможи, не зашкодь, розвивай.

Література – джерело морального та естетичного виховання, кожний її вид може виконувати свої специфічні функції. Так, наприклад, класична література, забезпечуючи різноманітні варіанти впливу, має важливе значення для практичного застосування; гумористична та сатирична література сприяє знаходженню смішних сторін в будь-яких явищах, навіть неприємних, що допомагає більш об’єктивно їх сприйняти, а для розвитку психічної стійкості широко застосовуються збірники афоризмів.

Продемонструємо застосування бібліотерапії за книгою  «Таємний сад» Ф.Г.Бернет.  Даний твір рекомендований посібником «Острів безпеки у світі небезпек» (упорядники Л.А.Лугова, Ю.В.Стадницька.

Історія про пригоди дітей у таємному саду – це справжня школа любові. До­помігши покинутому садові повернутися до життя, маленька дівчинка Мері Ленокс відкриває у собі цікавість і співчуття до людей, якого, здавалося, геть була позбавлена. А відкривши своє серце світові, дівчинка здобуває здатність його перетворювати. Роман допомагає боротися з іпохондрією, адже м’яко натякає на те, що більшість хвороб ми собі вигадуємо. Книга рекомендується в першу чергу середньому шкільному віку, але в цілях зняття стресового стану можна рекомендувати й старшим дітям, і дорослим.

Обговорення даної книги слушно проводити під час або після відвідин парку, саду чи в зимовий період – квіткової оранжереї в приміщенні, застосувавши пізнавально-поведінковий метод, який сприятиме освітнім потребам людей, формуванню уміння зняття стресу, вирішенню проблем, вихованню упевненості в собі. 

Бібліотерапевтичний метод ідентифікації (метод ототожнення за Ю.М.Дрешер) полягає у вивченні власних особливостей, стимуляції самопізнання і допомоги в знаходженні шляхів своїх проблем, врахувавши аналогічні ситуації, заснований на пізнанні себе в герої твору на прикладі повісті «Таємний сад» можна розкрити наступним чином. Це може бути історія головної героїні Мері, яка втратила батьків, а до того не знала їхньої любові. Або Арчибальда Кревена, який втратив дружину і від горя був сам не свій, занедбав власного сина. Можливо, читач буде ідентифікувати себе з хворим сином містера Кревена – Коліном, який не міг ходити. Усіх їх врятував таємний сад, а точніше праця на свіжому повітрі та казкова природа. «Тільки там розквітнуть пишно троянди, мій хлопчику, де ти просапав усі бур’яни», – говорить старий садівник. Доречно згадати поезію М.Рильського «Троянди й виноград», що підсиль виховний ефект, особливо рядки: Із поля дівчина утомлена прийшла/ І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,/ За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла,/ Де кучерявляться кущі любистку й м'яти.

Інтерактивний метод полягає в організації бібліотерапевтом реакції на прочитану книгу. Процес корекції та розвитку особистості відбувається більшою мірою під час підготовленого діалогу, обговоренні прочитаної книги. Обговорення книги обов’язково включатиме відгук на життєстверджуючі рядки з книги: «Добрі  думки подібні до світла, а лихі можуть убити або безповоротно згубити життя, якщо людина вчасно їх не позбудеться». Реакція на прочитану книгу може виражатися в творчості. Учасникам бібліотерапії можна запропонувати створити ілюстрації: це природа дикого вересовища, біля якого знаходиться маєток містера Кревена; це сад, який весною оживає різнобарв’ям; це діти разом з хлопчиком Діконом, який може спілкуватися з тваринами та птахами. При цьому необов’язково, звісно, мати талант до малювання, головне – передати враження від прочитаної книги.

 Терапія творчістю є одним з ефективних методів, що покращує стан клієнта, підвищує рівень розвитку особистості, вивільнює сховані резерви людини в плані суспільної, моральної діяльності, і полягає в тому, щоб клієнт  через творчість зміг сформувати нове ставлення до себе і оточуючих.

Отже, повість «Таємний сад» Ф.Г.Бернет можна успішно застосовувати в руслі бібліотерапії в роботі соціального педагога з метою розвитку позитивного сприйняття світу, адже персонажі повісті, працюючи в саду, змогли дійсно змінити своє життя на краще.

Матеріали опубліковані в  статті:

     «Молодший медичний спеціаліст – 2020: стан в умовах сьогодення та перспективи у майбутньому»: Збірник матеріалів Х-ої Всеукраїнської науковометодичної інтернет-конференції. – Суми: Сумський фаховий медичний коледж – комунальний заклад Сумської обласної ради, 2020. – 394с.

http://medcol.sumy.ua/937-h-vseukrayinska-nternet-konferencya.html

Можна читати книгу, звичайно, і самостійно, отримавши задоволення та море позитивних емоцій. Якщо не переконала, перегляньте відео: 

ДЕНЬ ТРЕТІЙ. АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

 Арт-терапія – це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке поширення.

Вправа на зниження гніву

Дуже проста вправа, яка допомагає перетворити неприємне відчуття  злості в ресурсний стан, який мотивує. Підходить усім, хто може тримати ручку або олівець у руках. Таким чином емоція гніву не блокується, а безпечно проживається. Зосередившись на емоції, робіть на папері вертикальні лінії зверху вниз аж поки не відчуєте полегшення.

Якщо гнів залишився, то подумайте, що він вам підказує? Щоб вам зараз хотілося? Як ви можете змінити ситуацію вже зараз?

#арт-терапія

Що таке майндфулнес і чому він простий і корисний?

 Майндфулнес - слово, незвичне для українського мовлення, але ці практики поєднують в собі досягнення західної психології та давніх традицій Сходу. Майндфулнес має так багато визначень, що це ускладнює його наукове дослідження.

Здебільшого, у визначеннях йдеться про практику повної усвідомлюваності своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті. Тобто зосередити увагу на тому, що відбувається зараз, і робити кожну дію усвідомленою.

Також майндфулнес про те, як приймати відчуття, які прийшли, замість того, щоб негайно їх зупинити.

Майндфулнес-сесії складаються з багатьох активностей – таких як концентрація на диханні, звуках, групових дискусіях про зв’язок тіла і мозку.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

У 1970-их молекулярний біолог з Массачусетського університету, який практикував дзен-буддистську медитацію, створив майндфул-програму для дорослих у клінічних умовах. Це був 8-тижневий курс, на якому навчали, як пацієнтам з хронічними захворюваннями впоратися з болем і стресом.

Цю програму вважають помічною в багатьох аспектах: від зниження депресивних симптомів, зменшення рівня тривожності до допомоги з хронічним болем і втомою.

Цікава інформація про використання майндфулнес у школі https://nus.org.ua/articles/shho-potribno-znaty-pro-majndfulnes-u-shkoli/

Майндфулнес-медитація спирається на техніки ментального тренування, які передбачають, що неосудливе усвідомлення свого психічного і соматосенсорного досвіду тут і тепер, позитивно впливає на точність сприйняття і прийняття особою її життєвого досвіду. Таким чином, особа, яка практикує майндфулнес, поєднує такі компоненти як сфокусована увага, неосудливе ставлення, відкритість та сприйняття, щоб навмисно звертати увагу і спостерігати за досвідом у теперішньому моменті. Практикувати майндфулнес можна як шляхом медитації, так і за допомогою неформальних практик. Під час медитації увага спрямовується на певний об’єкт, який може відрізнятись в залежності від конкретної медитативної техніки. Об’єктом спостереження може бути дихання чи переживання певного досвіду: внутрішнього – думки, емоції, тілесні відчуття, або зовнішнього – звуки, візуальні образи, запахи, дотики тощо.

Прикладом неформальних практик можуть бути усвідомлене споживання їжі, слухання музики, майндфулнес прогулянки тощо, при цьому увага повністю спрямована на процес і відчуття, які його супроводжують. Протягом тренування усвідомленості особі пропонується помічати у неосудливий спосіб, коли її увага відволікається від об’єкта спостереження і повертати її знову до обраного об’єкта. Такі тренування залучають нейронні мережі, які відповідають за саморегуляцію, у результаті чого розвивається уважність та емоційна регуляція, а це у свою чергу призводить до зростання доброзичливості і турботи щодо себе та інших.

Є дослідження майндфулнесу і в українській науці, наприклад: Бобруйко О.І. ВПЛИВ МАЙНДФУЛНЕС-ПРАКТИК НА ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

На сайті mindful.org обіцяють, що той, хто пратикуватиме майндфулнес, почуватиметься добрішим, спокійнішим і терплячішим. Непогано для кожного з нас, адже це принесе нам таке потрібне ЩАСТЯ 😉

#емоційнийінтелект #майндфулнес

Законодавство щодо захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Закон України від 13.01.2005 №2342-ІV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" 

Наказ Міністерства освіти України від 19.06.1996 №216 «Про затвердження Інструкції про виготовлення і правила користування Єдиним квитком для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків»

Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки та піклування»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.11.2003 №763 «Про затвердження норм матеріального та нормативів фінансового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також вихованців шкіл-інтернатів»

Спільний наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2012 № 329/409/652/502 «Про взаємодію місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім`ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу»

Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 №823 «Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку»

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 №565 «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю»

Постанова від 27 січня 2021 р. № 52 Київ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045 і № 1047

Постанова № 1045 від 28 грудня 2016 року Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти

#законодавство #соціальнийзахист

Про діяльність соціального педагога

 Соціальний педагог – співробітник коледжу, разом із практичним психологом представляє психологічну службу закладу, метою діяльності якого є створення сприятливих умов для успішного навчання та соціального становлення і розвитку студентів.

У своїй діяльності соціальний педагог керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Декларацією прав людини, Законом України «Про освіту»,  чинним законодавством України, Положенням про психологічну службу системи освіти України.

Соціальний педагог закладу освіти:

- здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку підлітків;

- сприяє участі студентів у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, сприяє соціальній адаптації студентської молоді та їхньому професійному розвиткові;

- залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян;

- впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньо сімейних конфліктів, надає потрібну консультативну педагогічну допомогу студентам соціального ризику,  які потребують піклування; студентам, вилученим із незаконних форм праці; студентам з  особливими потребами; студентам, які є дітьми трудових мігрантів  тощо;

- надає допомогу адміністрації закладу щодо ефективності управлінських рішень, створенні сприятливого психологічного клімату;

- сприяє підвищенню педагогічної культури викладачів та батьків щодо актуальних питань навчання та виховання студентів;

- здійснює соціальний патронат проблемних сімей, сімей, схильних до насильства над неповнолітніми;

- проводить роботу з превентивного виховання, метою якого є формування в студентів орієнтації на здоровий спосіб життя, а також профілактики алкоголізму, наркоманії, СНІДу, злочинності серед студентства;

- надає інформацію про нормативно-правові документи, у яких встановлюються норми і гарантії розвитку особистості, рівень освіти, соціального захисту та забезпечення;

- складає соціальний паспорт коледжу, зібравши інформацію від класних керівників та студентів академічних груп.

Соціальний педагог коледжу бере участь у:

роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;

плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі;

наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів.

Соціальний педагог коледжу сприяє:

взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам);

захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо;

формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я;

попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу, запобіганню та протидії домашньому насильству.

 

Дані зроблені відповідно до Положення про психологічну службу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18/conv#Text

Якщо цікаво прочитати мою особисту історію про те, як я стала соціальним педагогом заходьте за посиланням Про мене

#соціальнийпедагог #психологічнаслужба

Документи на соціальну стипендію

 Зазначаю список потрібних документів на соціальну стипендію, але в індивідуальних випадках можуть мати місце варіації. Для отримання соціальної стипендії студент повинен написати заяву та надати потрібні документи (див. нижче). У випадку, якщо студент за рейтенгом має право на академічну стипендію, потрібно написати відповідну заяву про вибір однієї із стипендій (соціальної або академічної), але діти-сироти та позбавлені батьківського піклування мають право на обидві стипендії.

Внутрішньо переміщені особи

1.Копія паспорта громадянина України 

2.Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання

3.Копія свідоцтва про народження дитини      

4.Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

5.Копія студентського квитка       

6.Копія залікової книжки     

7.Копія довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи

 

Діти учасників бойових дій та самі учасники бойових дій

 

Копія паспорта громадянина України    

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

1)      Копія посвідчення учасника бойових дій  (батьків)  

         Довідка органу соціального захисту населення про перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за зареєстрованим (фактичним) місцем проживання з посиланням на норму законодавства, відповідно до якої встановлено статус учасника бойових дій      

2)      Документ, що підтверджує загибель (зникнення безвісти) одного з батьків, виданий військовим формуванням, правоохоронним органом спеціального призначення, або рішення суду про визнання безвісти відсутнім (оголошення померлим)

         Копія довідки (батьків) про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України 

         Копія довідки / посвідчення встановленого зразка члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни  

 

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування

 

Копія паспорта громадянина України 

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання    

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Копія рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

Копія витягу з обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;    

Копія свідоцтва про смерть батьків        або копію рішення суду про позбавлення батьківських прав

 

Діти з інвалідністю та особи з інвалідністю І-ІІІ групи

 

Копія паспорта громадянина України    

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків 

Копія посвідчення дитини або особи з інвалідністю    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки        

Копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років або копію довідки медико-соціальної експертизи

 

Діти з малозабезпечених сімей та особи, які мають малозабезпечену сім'ю

 

Копія паспорта громадянина України    

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Довідку органу соціального захисту населення про призначення сім’ї допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»     

Копія паспорта громадянина України (матері)

Копія документів про зміну прізвища матері (якщо є)

 

Діти ліквідаторів ЧАЕС

 

(осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20—22 і 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”)

Копія паспорта громадянина України 

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Копія посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи

 

Діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту 

 

Копія паспорта громадянина України 

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Копія довідки про взяття на облік  

        

Особи, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України 

 

Копія паспорта громадянина України 

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Копія довідки

 

Шахтарі або їх діти

1) шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”

2) особи, батьки яких є шахтарями, що мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” — протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти; 

        

Копія паспорта громадянина України 

Копія витягу з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання  

Копія свідоцтва про народження дитини         

Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків    

Копія студентського квитка

Копія залікової книжки       

Довідка з гірничого підприємства із зазначенням стажу підземної роботи    

Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (за необхідності)

Копія довідки медико-соціальної експертизи (за необхідності)

 

#законодавтсво, #соціальнийзахист, #соціальнастипендія

П’ять секретів спілкування з підлітками

 

Ось п’ять  корисних порад, які ви можете застосувати при спілкуванні з вашими дітьми в їх важкий підлітковий період.

1. Постарайтеся зробити все, щоб діти захотіли вас почути. Є простий та універсальний секрет, який допоможе вам ефективно контактувати з вашим підлітком: незалежно від того, наскільки це важко, постарайтесь усі ваші розмови починати зі щирої спроби зрозуміти вашу дитину, навіть якщо ви абсолютно не згодні з нею або поки не розумієте, про що вона пробує вам розповісти.

2. Постарайтесь приборкати свою емоційну реакцію. У той момент коли ви пробуєте донести свої ідеї до підлітка, емоції можуть стати вашим ворогом. Нагадайте собі про те, що все, що він каже й робить, він робить абсолютно не для того, щоб насолити вам або чимось докорити. Так, вам можуть не сподобатись його поведінка чи думки, але постарайтеся тримати свої емоції при собі, навіть якщо ця поведінка впливає на ваш стан у цілому. Це нелегко, це важко, але це навичка, яку ви можете розвивати, як і будь-яку іншу.

3. Ставте відкриті запитання, що вас цікавлять, але тільки не конфронтаційні. Попросіть вашого підлітка розповісти про свої ідеї та підтримайте його. Хай він побачить, що ви вірите в нього і не відчуваєте злості на його войовничі спроби утвердитись у цьому житті. Коли ви проявляє віру в його здібності та надаєте йому особистий простір для самостійного прийняття рішень, то ініціюєте розвиток у своєї дитини справжньої впевненості в собі.

4. Не відчувайте, що маєте якісь потреби, будьте незалежними. Намагайтесь не відчувати глибоку потребу в тому, щоб ваш підліток обов’язково співпрацював з вами чи завжди поводився добре. Коли ви чогось вимагаєте від своєї дитини – чогось, що покращить ваше самопочуття (і заспокоїть вас), ви стаєте вразливими, тому що вона зовсім не повинна давати вам це. Не отримуючи бажаного, ви будете ще більше прагнути контролювати свою дитину та маніпулювати нею. У свою чергу, ваш підліток буде ставати все більше й більше неслухняним або слухняним пасивно – у будь-якому випадку нічого доброго.

Правда в тому, що для отримання почуття внутрішнього комфорту вам, якщо вдуматися, ніхто не потрібен. Ви можете самі вирішувати свої власні проблеми й відчувати впевненість у своїх силах. Тож, якщо ваш підліток щось робить певним чином, це його проблема – проблема, яку йому теж треба буде вирішити самому. Ваше завдання – подумати над тим, що ви зробите стосовно нього та як відреагуєте на його поведінку. Це як раз повністю у ваших руках.

5. Нічого не робіть, доки обидва не заспокоїтесь. Ще одне правило: нічого не робіть до тих пір, доки ви й ваша дитина не станете абсолютно спокійними. Просто нічого не робіть, нічого не кажіть. Ви можете, якщо потрібно, взяти тайм-аут на кілька хвилин або на стільки, на скільки буде потрібно. Коли емоції стабілізуються, сядьте та порозмовляйте. Дуже неефективно робити спроби починати обговорювати серйозні теми чи приступати до розв’язання конфлікту, перебуваючи в самому розпалі сварки. Тож, якщо ви або ваша дитина засмучені, зробіть паузу й поверніться до розмови тільки тоді, коли зможете порозмовляти у спокійному тоні.

Більш детально https://childdevelop.com.ua/articles/psychology/50/

 

#стосунки #батьки #підлітки