Як позбутися страху перед Крок-М?

Попереду у вас, випускники, важливий ліцензійний іспит – Крок-М. Від нього залежить, чи отримаєте ви диплом медика, чи ні. Це підсумок вашої роботи за чотири або три роки і перепустка у професія. Цілком нормально, що наближення дати іспиту викликає страх та інші неприємні переживання. Давайте про них і поміркуємо.

Страх – базова емоція, яка полягає в тому, що людина передбачає несприятливий для себе результат у майбутньому. Як не дивно, у ній великий ресурс. Що вам може дати страх не скласти іспит зараз? Він дає мотивацію підготуватися до екзамену якомога краще. Але страх може бути наскільки сильним, що людина, як це не парадоксально, навіть не відкриває конспект або робить тільки вигляд підготовки. Завмирання у стані страху – це теж природня реакція, яка у цьому випадку може зіграти не в вашу користь.

Що робити, якщо страх тільки заважає? Є перевірений метод, який можна використовувати в різних ситуаціях.

У комфортних умовах (краще, щоб до екзамену у вас був час на підготовку) уявіть, що все те, чого ви боїтеся, уже сталося. Дайте волю своїй фантазії і страху. Проживіть у себе в голові своє повне фіаско. Вийшло? Тепер переходимо до наступного етапу.

А тепер подумайте, ЩО залишиться у вас, навіть якщо ви не складете іспит? Ви залишитися жити, поряд з вами будуть ваші близькі, так само світитиме сонце… Цей список ви можете продовжити. Продумайте план «Б». Наприклад, можливість перескласти через рік.  Або, можливо, медицина не для вас і ви витратили б ще більше часу на нелюбу діяльність, якби здали іспит достатньо добре.

Як ви себе почуваєте зараз?

Надіюся, стало краще.

Якщо ні, то спробуйте дихальну вправу, яку можна виконувати і перед екзаменом:

Глибоко вдихнути (приблизно 3-4 секунди) і видихнути ледь розімкнутими губами (так, наче задуваєте свічки на святковому торті). Повторіть декілька разів. Одночасно рахуйте до десяти – так спаде напруга.

Гарного настрою і успіху на екзамену!

Права людини

 Права людини можна визначити як основні норми життя цивілізованої людини.

Права людини — це такі норми суспільного життя, які притаманні нашій природі й без яких ми сьогодні не можемо жити як цивілізовані люди.

У різних країнах права людини закріплювались у деклараціях, конституціях, законах. Спочатку це були особисті та політичні права, тобто ті, які стосувались особистої свободи та життя кожної людини, а також участі громадян в управлінні державою. Ці права називають першим поколінням прав. 

Друге покоління прав — соціально-економічні та культурні права. До них належать: свобода праці й підприємництва, право на житло, право на особисту власність, право на сім’ю, право на охорону здоров’я, право на відпочинок, право на освіту, свободу творчості, право на користування культурними цінностями та інші права. 

Третє покоління прав — це права народів: право на свою національну культуру, мову, право на свою національну державу, вільну від влади над нею іншої держави, право на природні багатства, право на рівноправну участь у науково-технічному прогресі та міжнародній торгівлі, а також права народів на мир, безпеку та на екологічно чисту планету. Права людини — це не просто права. Вони передбачають наявність обов’язків. А якщо ні у кого немає обов’язків — немає і прав. Наприклад, існує право на життя — існує й обов’язок не позбавляти цього права іншого.

Загальна декларація прав людини

Конвенція ООН про права динини

Закон України Про охорону дитинства