Група успішних випускників престижного вишу, які зробили кар’єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники жалілися на численні труднощі на життєві негаразди.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різноманітними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші – дорогі.
Коли випускники розбирали чашки, професор сказав:
– Зверніть увагу, що всі гарні чашки порозбирали, а прості й дешеві – лишилися. І хоча це нормально для вас – прагнути тільки найкращого для себе, але це і є джерело ваших проблем і стресів. Зрозумійте, чашка сама пособі не робить каву смачнішою. Найчастіше – вона просто дорожча. А насправді, те, що ви хотіли, - це просто кава, а не чашка. Але ви свідомо обрали найкращі чашки, а потім розглядали, яка кому дісталася.
А тепер подумайте: життя – це кава, а робота, гроші, соціальний статус – чашки. Це лише інструменти для підтримання якості Життя. Те, яка в нас чашка, не визначає і не змінює якості нашого життя. Інколи, концентруючись лише на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найщасливіші люди – не ті, які мають усе найкраще, а ті, які видобувають найкраще з того, що вже мають.
Я бажаю знайти свою споріднену працю вашої душі!
#життя, #щастя
